| Слова Лемуїла, царя Масси, що ними навчала його його мати: | |
| Що, сину мій, і що, сину утроби моєї, і що, сину обітниць моїх? | |
| Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнувальниць царів! | |
| Не царям, Лемуїле, вино, не царям, і напій той п'янкий не князям, | |
| щоб не впився він та не забув про Закона, і щоб не змінив для всіх гноблених права! | |
| Дайте напою п'янкого тому, хто гине, а вина гіркодухим: | |
| він вип'є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам'ятатиме! | |
| Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним. | |
| Відкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного. | |
| Хто жінку чеснотну знайде? а ціна її більша від перел: | |
| довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку! | |
| Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя. | |
| Шукає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками. | |
| Вона, немов кораблі ті купецькі, здалека спроваджує хліб свій. | |
| І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а порядок служницям своїм. | |
| Про поле вона намишляла, і його набула, із плоду долоней своїх засадила вона виноградника. | |
| Вона підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої. | |
| Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі. | |
| Вона руки свої простягає до прядки, а долоні її веретено тримають. | |
| Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного. | |
| Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одягнений ввесь її дім. | |
| Килими поробила собі, віссон та кармазин убрання її. | |
| Чоловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю. | |
| Тонку туніку робить вона й продає, і купцеві дає пояси. | |
| Сила та пишність одежа її, і сміється вона до прийдещнього дня. | |
| Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці. | |
| Доглядає вона ходи дому свого, і хліба з лінивства не їсть. | |
| Устають її діти, і хвалять її, чоловік її й він похваляє її: | |
| Багато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила! | |
| Краса то омана, а врода марнота, жінка ж богобоязна вона буде хвалена! | |
| Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють при брамах! |