Дорогие друзья! Мы нуждаемся в пожертвованиях на издание нашей книги по Новозаветной Текстологии.
Детали здесь
Детали здесь
Главная » Библия » Библия (перевод Огиенко - украинский язык) » Йов
| А Йов відповів та й сказав: | |
| Справді пізнав я, що так... Та як оправдатись людині земній перед Богом? | |
| Якщо вона схоче на прю стати з Ним, Він відповіді їй не дасть ні на одне із тисячі скаржень... | |
| Він мудрого серця й могутньої сили; хто був проти Нього упертий і цілим зостався? | |
| Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він їх перевернув. | |
| Він землю трясе з її місця, і стовпи її трусяться. | |
| Він сонцеві скаже, й не сходить воно, і Він запечатує зорі. | |
| Розтягує небо Він Сам, і ходить по морських висотах, | |
| Він Воза створив, Оріона та Волосожара, та зорі південні. | |
| Він чинить велике та недослідиме, предивне, якому немає числа!... | |
| Ось Він надо мною проходить, та я не побачу, і Він перейде, а я не приглянусь до Нього... | |
| Ось Він схопить кого, хто заверне Його, хто скаже Йому: що Ти робиш? | |
| Бог гніву Свойого не спинить, під Ним гнуться Рагавові помічники, | |
| що ж тоді відповім я Йому? Які я слова підберу проти Нього, | |
| я, який коли б був справедливий, то не відповідав би, я, що благаю свойого Суддю? | |
| Коли б я взивав, а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голос, | |
| Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно... | |
| Не дає Він мені й звести духа мого, бо мене насичає гіркотою. | |
| Коли ходить про силу, то Він Всемогутній, коли ж ходить про суд, хто посвідчить мені? | |
| Якщо б справедливим я був, то осудять мене мої уста, якщо я безневинний, то вчинять мене винуватим... | |
| Я невинний, проте своєї душі я не знаю, і не радий життям своїм я... | |
| Це одне, а тому я кажу: невинного як і лукавого Він вигубляє... | |
| Якщо нагло бич смерть заподіює, Він з проби невинних сміється... | |
| У руку безбожного дана земля, та Він лиця суддів її закриває... Як не Він, тоді хто? | |
| А дні мої стали швидкіші, як той скороход, повтікали, не бачили доброго, | |
| проминули, немов ті човни очеретяні, мов орел, що несеться на здобич... | |
| Якщо я скажу: Хай забуду своє нарікання, хай зміню я обличчя своє й підбадьорюся, | |
| то боюся всіх смутків своїх, і я знаю, що Ти не очистиш мене... | |
| Все одно буду я винуватий, то нащо надармо я мучитися буду? | |
| Коли б я умився сніговою водою, і почистив би лугом долоні свої, | |
| то й тоді Ти до гробу опустиш мене, і учинить бридким мене одіж моя... | |
| Бо Він не людина, як я, й Йому відповіді я не дам, і не підемо разом на суд, | |
| поміж нами нема посередника, що поклав би на нас на обох свою руку... | |
| Нехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж страх хай мене не жахає, | |
| тоді буду казати, й не буду боятись Його, бо я не такий сам з собою!... |