Дорогие друзья! Мы нуждаемся в пожертвованиях на издание нашей книги по Новозаветной Текстологии.
Детали здесь
Детали здесь
Главная » Библия » Библия (перевод Огиенко - украинский язык) » Йов
| Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалями: | |
| вона виходить, як квітка й зів'яне, і втікає, мов тінь, і не зостається... | |
| І на такого Ти очі Свої відкриваєш, і водиш на суд із Собою його! | |
| Хто чистого вивести може з нечистого? Ані один! | |
| Якщо визначені його дні, число його місяців в Тебе, якщо Ти призначив для нього мету, що її не перейде, | |
| відвернися від нього і він заспокоїться, і буде він тішитися своїм днем, як той наймит... | |
| Бо дерево має надію: якщо буде стяте, то силу отримає знову, і парост його не загине; | |
| якщо постаріє в землі його корінь і в поросі вмре його пень, | |
| то від водного запаху знов зацвіте, і пустить галуззя, немов саджанець! | |
| А помре чоловік і зникає, а сконає людина то де ж вона є?... | |
| Як вода витікає із озера, а річка спадає та сохне, | |
| так і та людина покладеться й не встане, аж до закінчення неба не збудяться люди та не прокинуться зо сну свого... | |
| О, якби Ти в шеолі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки минеться Твій гнів, коли б час Ти призначив мені, та й про мене згадав! | |
| Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати надію по всі дні свойого життя, аж поки не прийде заміна для мене! | |
| Кликав би Ти, то я відповів би Тобі, за чин Своїх рук сумував би, | |
| бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха не стеріг би, | |
| провина моя була б запечатана в вузлику, і Ти закрив би моє беззаконня... | |
| Але гора справді впаде, а скеля зсувається з місця свого, | |
| каміння стирає вода, її злива сполощує порох землі, так надію того Ти губиш... | |
| Ти силою схопиш назавжди його, і відходить, Ти міняєш обличчя його й відсилаєш його... | |
| Чи сини його славні, того він не знає, чи в прикрому стані того він не відає... | |
| Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньому, коли в ньому душа тоді тужить.. |