|
А Йов відповів та й сказав: |
|
Моя мова й сьогодні гірка, тяжче страждання моє за стогнання мої... |
|
О, якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування! |
|
Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами, |
|
розізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені. |
|
Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене! |
|
Справедливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді. |
|
Та піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу, |
|
на півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю... |
|
А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду! |
|
Трималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив. |
|
Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його. |
|
Але Він при одному, й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, те Він учинить: |
|
бо Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це! |
|
Тому перед обличчям Його я тремчу, розважаю й жахаюсь Його... |
|
А Бог пом'якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив, |
|
бо не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його! |