Главная » Библия » Библия (перевод Огиенко - украинский язык) » Йов

Йов: Глава 31

Предыдущая глава Следующая глава Содержание
Глава: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42
1.
Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?
2.
І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?
3.
Хіба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?
4.
Хіба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки?
5.
Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,
6.
то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!
7.
Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,
8.
то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!
9.
Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,
10.
то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!
11.
Бо гидота оце, й це провина підсудна,
12.
бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...
13.
Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,
14.
то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?
15.
Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?
16.
Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?
17.
Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?
18.
Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!
19.
Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,
20.
чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?
21.
Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,
22.
хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!
23.
Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...
24.
Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?
25.
Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?
26.
Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе,
27.
то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,
28.
це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!
29.
Чи я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його?
30.
Таки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його.
31.
Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?
32.
Чужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому.
33.
Чи ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?
34.
Бо тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...
35.
О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...
36.
Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?
37.
Число кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.
38.
Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,
39.
якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,
40.
то замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.