|
І говорив Елігу та й сказав: |
|
Чи це полічив ти за право, як кажеш: Моя праведність більша за Божу? |
|
Бо ти говорив: Що поможе тобі? Яку користь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха? |
|
Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм. |
|
Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, вони вищі за тебе. |
|
Як ти будеш грішити, що зробиш Йому? А стануть численні провини твої, що ти вчиниш Йому? |
|
Коли праведним станеш, що даси ти Йому? Або що Він візьме з твоєї руки? |
|
Для людини, як ти, беззаконня твоє, і для людського сина твоя справедливість!... |
|
Від безлічі гноблення стогнуть вони, кричать від твердого плеча багатьох... |
|
Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи, |
|
що нас над худобу земну Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими? |
|
Вони там кричать, але через бундючність злочинців Він відповіді не дає. |
|
Тільки марноти не слухає Бог, і Всемогутній не бачить її. |
|
Що ж тоді, коли кажеш: Не бачив Його! Та є суд перед Ним, і чекай ти його! |
|
А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупоту, |
|
то намарно Йов уста свої відкриває та множить слова без знання... |