|
І заговорив шух'янин Білдад та й сказав: |
|
Як довго ви будете пастками класти слова? Розміркуйте, а потім собі поговоримо! |
|
Чому пораховані ми, як худоба? Чому в ваших очах ми безумні? |
|
О ти, що розшарпуєш душу свою в своїм гніві, чи для тебе земля опустіє, а скеля осунеться з місця свого? |
|
Таж світильник безбожних погасне, і не буде світитися іскра огню його: |
|
його світло стемніє в наметі, і згасне на ньому світильник його, |
|
стануть тісні кроки сили його, і вдарить його власна рада!... |
|
Бо він кинений в пастку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити: |
|
пастка схопить за стопу його, зміцниться сітка на ньому, |
|
на нього захований шнур на землі, а пастка на нього на стежці... |
|
Страхіття жахають його звідусіль, і женуться за ним по слідах. |
|
Його сила голодною буде, а нещастя при боці його приготовлене. |
|
Його шкіра поїджена буде хворобою, поїсть члени його первороджений смерти. |
|
Відірвана буде безпека його від намету його, а Ти до царя жахів його приведеш... |
|
Він перебуває в наметі своєму, який не його, на мешкання його буде кинена сірка. |
|
Здолу посохнуть коріння його, а згори його віття зів'яне. |
|
Його пам'ять загине з землі, а на вулиці ймення не буде йому. |
|
Заженуть його з світла до темряви, і ввесь світ проганяє його. |
|
У нього немає в народі нащадка, ні внука, і немає останку в місцях його мешкання. |
|
На згадку про день його остовпівали останні, за волосся ж хапались давніші... |
|
Ось такі то мешкання неправедного, і це місце того, хто Бога не знає! |