Дорогие друзья! Мы нуждаемся в пожертвованиях на издание нашей книги по Новозаветной Текстологии.
Детали здесь
Детали здесь
Главная » Библия » Библия (перевод Огиенко - украинский язык) » Йов
| Хіба чоловік на землі не на службі військовій? І його дні як дні наймита!... | |
| Як раб, спрагнений тіні, і як наймит чекає заплати за працю свою, | |
| так місяці марности дано в спадок мені, та ночі терпіння мені відлічили... | |
| Коли я кладусь, то кажу: Коли встану? І тягнеться вечір, і перевертання із боку на бік їм до ранку... | |
| Зодяглось моє тіло червою та струпами в поросі, шкіра моя затверділа й бридка... | |
| А дні мої стали швидчіші за ткацького човника, і в марнотній надії минають вони... | |
| Пам'ятай, що життя моє вітер, моє око вже більш не побачить добра... | |
| Не побачить мене око того, хто бачив мене, Твої очі поглянуть на мене та немає мене... | |
| Як хмара зникає й проходить, так хто сходить в шеол, не виходить, | |
| не вертається вже той до дому свого, та й його не пізнає вже місце його... | |
| Тож не стримаю я своїх уст, говоритиму в утиску духа свого, нарікати я буду в гіркоті своєї душі: | |
| Чи я море чи морська потвора, що Ти надо мною сторожу поставив? | |
| Коли я кажу: Нехай постіль потішить мене, хай думки мої ложе моє забере, | |
| то Ти снами лякаєш мене, і видіннями страшиш мене... | |
| І душа моя прагне задушення, смерти хочуть мої кості. | |
| Я обридив життям... Не повіки ж я житиму!... Відпусти ж Ти мене, бо марнота оці мої дні!... | |
| Що таке чоловік, що його Ти підносиш, що серце Своє прикладаєш до нього? | |
| Ти щоранку за ним назираєш, щохвилі його Ти досліджуєш... | |
| Як довго від мене ще Ти не відвернешся, не пустиш мене проковтнути хоч слину свою? | |
| Я згрішив... Що ж я маю робити, о Стороже людський? Чому Ти поклав мене ціллю для Себе, і я стався собі тягарем? | |
| І чому Ти не простиш мойого гріха, і не відкинеш провини моєї? А тепер я до пороху ляжу, і Ти будеш шукати мене, та немає мене... |