|
Але слухай но, Йове, промови мої, і візьми до ушей всі слова мої. |
|
Ось я уста свої відкриваю, в моїх устах говорить язик мій. |
|
Простота мого серця слова мої, і висловлять ясно знання мої уста. |
|
Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього подих. |
|
Якщо можеш, то дай мені відповідь, вишикуйсь передо мною, постався! |
|
Тож Божий і я, як і ти, з глини витиснений теж і я! |
|
Ото страх мій тебе не настрашить, і не буде тяжкою рука моя на тобі. |
|
Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів: |
|
Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені! |
|
Оце Сам Він причини на мене знаходить, уважає мене Собі ворогом. |
|
У кайдани закув мої ноги, усі стежки мої Він стереже... |
|
Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за людину! |
|
Чого Ти із Ним сперечаєшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає? |
|
Бо Бог промовляє і раз, і два рази, та людина не бачить того: |
|
у сні, у видінні нічному, коли міцний сон на людей нападає, в дрімотах на ложі, |
|
тоді відкриває Він ухо людей, і настрашує їх осторогою, |
|
щоб відвести людину від чину її, і Він гордість від мужа ховає, |
|
щоб від гробу повстримати душу його, а живая його щоб не впала на ратище. |
|
І карається хворістю він на постелі своїй, а в костях його сварка міцна. |
|
І жива його бридиться хлібом, а душа його стравою влюбленою. |
|
Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що перше не видні були. |
|
І до гробу душа його зближується, а живая його до померлих іде. |
|
Якщо ж Ангол-заступник при нім, один з тисячі, щоб представити людині її правоту, |
|
то Він буде йому милосердний та й скаже: Звільни ти його, щоб до гробу не йшов він, Я викуп знайшов. |
|
Тоді відмолодиться тіло його, поверне до днів його юности. |
|
Він благатиме Бога, й його Собі Він уподобає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість. |
|
Він дивитиметься на людей й говоритиме: Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено. |
|
Він викупив душу мою, щоб до гробу не йшла, і буде бачити світло живая моя. |
|
Бог робить це все двічі-тричі з людиною, |
|
щоб душу її відвернути від гробу, щоб він був освітлений світлом живих. |
|
Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовлятиму! |
|
Коли маєш слова, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправдання. |
|
Якщо ні ти послухай мене; помовчи, й я навчу тебе мудрости! |