Дорогие друзья! Мы нуждаемся в пожертвованиях на издание нашей книги по Новозаветной Текстологии.
Детали здесь
Детали здесь
Главная » Библия » Библия (перевод Огиенко - украинский язык) » Йов
| Для чого часи не заховані від Всемогутнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать! | |
| Пересовують межі безбожні, стадо грабують вони та пасуть, | |
| займають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць, | |
| вони бідних з дороги спихають, разом мусять ховатися збіджені краю... | |
| Тож вони, бідарі, немов дикі осли на пустині, виходять на працю свою, здобичі шукаючи, степ йому хліба дає для дітей... | |
| На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного, | |
| наго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді, | |
| мокнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають... | |
| Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого... | |
| Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи. | |
| Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони! | |
| Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги... | |
| Вони проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять. | |
| На світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій... | |
| А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: Не побачить мене жодне око! і заслону кладе на обличчя... | |
| Підкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони, | |
| бо ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви... | |
| Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів-виноградів... | |
| Як посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол поїсть грішників! | |
| Забуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, і безбожник поламаний буде, мов дерево!... | |
| Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра. | |
| А міццю своєю він тягне могутніх, коли він встає, то ніхто вже не певний свойого життя! | |
| Бог дає йому все на безпеку, і на те він спирається, та очі Його бачать їхні дороги: | |
| підіймуться трохи й немає вже їх, бо понижені... Як усе, вони гинуть, і зрізуються, немов та колоскова головка... | |
| Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а слово моє на марноту оберне? |