|
А Йов відповів та й сказав: |
|
Справді, то ж ви тільки люди, і мудрість із вами помре!... |
|
Таж і я маю розум, як ви, я не нижчий від вас! І в кого немає такого, як це? |
|
Посміховищем став я для друга свого, я, що кликав до Бога, і Він мені відповідав, посміховищем став справедливий, невинний... |
|
Нещасливцю погорда, на думку спокійного, приготовлена для спотикання ноги! |
|
Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гнівить, у того, хто ніби то Бога провадить рукою своєю. |
|
Але запитай хоч худобу і навчить тебе, і птаство небесне й тобі розповість. |
|
Або говори до землі й вона вивчить тебе, і розкажуть тобі риби морські. |
|
Хто б із цього всього не пізнав, що Господня рука це вчинила? |
|
Що в Нього в руці душа всього живого й дух кожного людського тіла? |
|
Чи ж не ухо слова розбирає, піднебіння ж смакує для себе поживу? |
|
Мудрість у старших, бо довгість днів розум. |
|
Мудрість та сила у Нього, Його рада та розум. |
|
Ось Він зруйнує й не буде воно відбудоване, замкне чоловіка й не буде він випущений. |
|
Ось Він стримає води і висохнуть, Він їх пустить то землю вони перевернуть. |
|
В Нього сила та задум, у Нього заблуджений і той, хто призводить до блуду. |
|
Він уводить у помилку радників, і обезумлює суддів, |
|
Він розв'язує пута царів і приперізує пояса на їхні стегна. |
|
Він провадить священиків босо, і потужних повалює, |
|
Він надійним уста відіймає й забирає від старших розумність. |
|
На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює. |
|
Відкриває Він речі глибокі із темряви, а темне провадить на світло. |
|
Він робить народи потужними й знову їх нищить, Він народи поширює, й потім виводить в неволю. |
|
Відіймає Він розум в народніх голів на землі та блукати їх змушує по бездорожній пустелі, |
|
вони ходять навпомацки в темряві темній, і Він упроваджує їх в блуканину, мов п'яного! |