|
Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум? |
|
На верхів'ях холмів, при дорозі та на перехрестях стоїть он вона! |
|
При брамах, при вході до міста, де входиться в двері, там голосно кличе вона: |
|
До вас, мужі, я кличу, а мій голос до людських синів: |
|
Зрозумійте но, неуки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглузді! |
|
Послухайте, я бо шляхетне кажу, і відкриття моїх губ то простота. |
|
Бо правду говорять уста мої, а лукавство гидота для губ моїх. |
|
Всі слова моїх уст справедливі, нема в них крутійства й лукавства. |
|
Усі вони прості, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знаходить знання. |
|
Візьміть ви картання моє, а не срібло, і знання, добірніше від щирого золота: |
|
ліпша бо мудрість за перли, і не рівняються їй всі клейноди! |
|
Я, мудрість, живу разом з розумом, і знаходжу пізнання розважне. |
|
Страх Господній лихе все ненавидіти: я ненавиджу пиху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста! |
|
В мене рада й оглядність, я розум, і сила у мене. |
|
Мною царюють царі, а законодавці права справедливі встановлюють. |
|
Мною правлять владики й вельможні, всі праведні судді. |
|
Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене мене знайде! |
|
Зо мною багатство та слава, тривалий маєток та правда: |
|
ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срібло добірне! |
|
Путтю праведною я ходжу, поміж правних стежок, |
|
щоб дати багатство в спадщину для тих, хто кохає мене, і я понаповнюю їхні скарбниці! |
|
Господь мене мав на початку Своєї дороги, перше чинів Своїх, спервовіку, |
|
відвіку була я встановлена, від початку, від правіку землі. |
|
Народжена я, як безодень іще не було, коли не було ще джерел, водою обтяжених. |
|
Народжена я, поки гори поставлені ще не були, давніше за пагірки, |
|
коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початкового пороху всесвіту. |
|
Коли приправляв небеса я була там, коли круга вставляв на поверхні безодні, |
|
коли хмари уміцнював Він нагорі, як джерела безодні зміцняв, |
|
коли клав Він для моря устава його, щоб його берегів вода не переходила, коли ставив основи землі, |
|
то я майстром у Нього була, і була я веселощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожночасно, |
|
радіючи на земнім крузі Його, а забава моя із синами людськими! |
|
Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаженні, хто буде дороги мої стерегти! |
|
Навчання послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього! |
|
Блаженна людина, яка мене слухає, щоб пильнувати при дверях моїх день-у-день, щоб одвірки мої берегти! |
|
Хто бо знаходить мене, той знаходить життя, і одержує милість від Господа. |
|
А хто проти мене грішить, ограбовує душу свою; всі, хто мене ненавидить, ті смерть покохали! |