|
Не завидуй злим людям, не бажай бути з ними, |
|
бо їхне серце говорить про здирство, а уста їхні мовлять про зло. |
|
Дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно. |
|
А через пізнання кімнати наповнюються усіляким маєтком цінним та приємним. |
|
Мудрий сильніший від сильного, а людина розумна від повносилого. |
|
Тому то провадь війну мудрими радами, бо спасіння в численності радників. |
|
Для безумного мудрість занадто висока, своїх уст не розкриє при брамі. |
|
Хто чинити лихе заміряє, того звуть лукавим. |
|
Замір глупоти то гріх, а насмішник огида людині. |
|
Якщо ти в день недолі знесилився, то мала твоя сила. |
|
Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на страчення хилиться, хіба не підтримаєш їх? |
|
Якщо скажеш: Цього ми не знали! чи ж Той, хто серця випробовує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і він знає про це, і поверне людині за чином її. |
|
°ж, сину мій, мед, бо він добрий, а мед щільниковий солодкий він на піднебінні твоїм, |
|
отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо знайдеш її, то ти маєш майбутність, і надія твоя не понищиться! |
|
Не чатуй на помешкання праведного, ти безбожнику, не ограблюй мешкання його, |
|
бо праведний сім раз впаде та зведеться, а безбожний в погибіль впаде! |
|
Не тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться, хай серце твоє не радіє, |
|
щоб Господь не побачив, і це не було в Його очах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе! |
|
Не пались на злочинців, не заздри безбожним, |
|
бо злому не буде майбутности, світильник безбожних погасне. |
|
Бійся, сину мій, Господа та царя, не водися з непевними, |
|
бо погибіль їхня нагло постане, а біду від обох тих хто знає? |
|
І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді на обличчя не добре. |
|
Хто буде казати безбожному: Праведний ти! того проклинатимуть люди, і гніватись будуть на того народи. |
|
А тим, хто картає його, буде миле оце, і прийде на них благословення добра! |
|
Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве. |
|
Приготуй свою працю надворі, й оброби собі поле, а потім збудуєш свій дім. |
|
Не будь ложним свідком на свого ближнього, і не підговорюй устами своїми. |
|
Не кажи: Як зробив він мені, так зроблю я йому, верну людині за чином її! |
|
Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого, |
|
і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований... |
|
І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі: |
|
Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати, |
|
і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!... |