|
І оце Соломонові приповісті, що зібрали люди Єзекії, Юдиного царя. |
|
Слава Божа щоб справу сховати, а слава царів щоб розвідати справу. |
|
Небо високістю, і земля глибиною, і серце царів недослідимі. |
|
Як відкинути жужель від срібла, то золотареві виходить посудина, |
|
коли віддалити безбожного з-перед обличчя царевого, то справедливістю міцно поставиться трон його. |
|
Перед царем не пишайся, а на місці великих не стій, |
|
бо ліпше, як скажуть тобі: Ходи вище сюди! аніж тебе знизити перед шляхетним, що бачили очі твої. |
|
Не спішися ставати до позову, бо що будеш робити в кінці його, як тебе засоромить твій ближній? |
|
Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємниці іншого, |
|
щоб тебе не образив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмова твоя. |
|
Золоті яблука на срібнім тарелі це слово, проказане часу свого. |
|
Золотая сережка й оздоба зо щирого золота це мудрий картач для уважного уха. |
|
Немов снігова прохолода в день жнив посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживляє. |
|
Хмари та вітер, а немає дощу це людина, що чваниться даром, та його не дає. |
|
Володар зм'якшується терпеливістю, а м'якенький язик ломить кістку. |
|
Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки досить тобі, щоб ним не пересититися та не звернути. |
|
Здержуй ногу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переситивсь, і не зненавидів тебе. |
|
Молот, і меч, і гостра стріла, людина, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий. |
|
Гнилий зуб та кульгава нога це надія на зрадливого радника в день твого утиску. |
|
Що здіймати одежу холодного дня, що лити оцет на соду, це співати пісні серцю засмученому. |
|
Якщо голодує твій ворог нагодуй його хлібом, а як спрагнений він водою напій ти його, |
|
бо цим пригортаєш ти жар на його голову, і Господь надолужить тобі! |
|
Вітер північний народжує дощ, а таємний язик сердите обличчя. |
|
Ліпше жити в куті на даху, ніж з сварливою жінкою в спільному домі. |
|
Добра звістка з далекого краю це холодна водиця на спрагнену душу. |
|
Джерело скаламучене чи зіпсутий потік це праведний, що схиляється перед безбожним. |
|
°сти меду багато не добре, так досліджувати власну славу неслава. |
|
Людина, що стриму немає для духу свого, це зруйноване місто без муру. |