|
Син мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає. |
|
З плоду уст чоловік споживає добро, а жадоба зрадливих насильство. |
|
Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль. |
|
Пожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься. |
|
Ненавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює. |
|
Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погублює грішника. |
|
Дехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього. |
|
Викуп за душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує. |
|
Світло праведних весело світить, а світильник безбожних погасне. |
|
Тільки сварка пихою зчиняється, а мудрість із тими, хто радиться. |
|
Багатство, заскоро здобуте, поменшується, хто ж збирає помалу примножує. |
|
Задовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя. |
|
Хто погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолужиться. |
|
Наука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти. |
|
Добрий розум приносить приємність, а дорога зрадливих погуба для них. |
|
Кожен розумний за мудрістю робить, а безумний глупоту показує. |
|
Безбожний посол у нещастя впаде, а вірний посол немов лік. |
|
Хто ламає поуку убозтво та ганьба тому, а хто береже осторогу шанований він. |
|
Виконане побажання приємне душі, а вступитись від зла то огида безумним. |
|
Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде. |
|
Грішників зло доганяє, а праведним Бог надолужить добром. |
|
Добрий лишає спадок і онукам, маєток же грішника схований буде для праведного. |
|
Убогому буде багато поживи і з поля невправного, та деякі гинуть з безправ'я. |
|
Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання. |
|
Праведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників завсіди брак відчуває. |