|
Примхливий шукає сваволі, стає проти всього розумного. |
|
Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати. |
|
З приходом безбожного й ганьба приходить, а з легковаженням сором. |
|
Слова уст людини глибока вода, джерело премудрости бризкотливий потік. |
|
Не добре вважати на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді. |
|
Уста нерозумного тягнуть до сварки, а слова його кличуть бійки. |
|
Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його. |
|
Слова обмовника мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби. |
|
Теж недбалий у праці своїй то брат марнотратнику. |
|
Господнє Ім'я сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний. |
|
Маєток багатому місто твердинне його, і немов міцний мур ув уяві його. |
|
Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність. |
|
Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому! |
|
Дух дійсного мужа виносить терпіння своє, а духа прибитого хто піднесе? |
|
Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання. |
|
Дарунок людини виводить із утиску, і провадить її до великих людей. |
|
Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але прийде противник його та й дослідить його. |
|
Жереб перериває сварки, та відділює сильних один від одного. |
|
Розлючений брат протиставиться більше за місто твердинне, а сварки, немов засуви замку. |
|
Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх. |
|
Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає. |
|
Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа. |
|
Убогий говорить благально, багатий же відповідає зухвало. |
|
Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний. |