Приповісті: Глава 20

Предыдущая глава Следующая глава Содержание
Глава: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
1.
Вино то насмішник, напій п'янкий галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий.
2.
Страх царя як рик лева; хто до гніву доводить його, проти свого життя прогрішає.
3.
Слава людині, що гнів покидає, а кожен глупак вибухає.
4.
Лінивий не оре із осени, а захоче в жнива і нічого нема.
5.
Рада в серці людини глибока вода, і розумна людина її повичерпує.
6.
Багато людей себе звуть милосердними, та вірну людину хто знайде?
7.
У своїй неповинності праведний ходить, блаженні по ньому сини його!
8.
Цар сидить на суддевім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
9.
Хто скаже: Очистив я серце своє, очистився я від свого гріха?
10.
Вага неоднакова, неоднакова міра, обоє вони то огида для Господа.
11.
Навіть юнак буде пізнаний з чинів своїх, чи чин його чистий й чи простий.
12.
Ухо, що слухає, й око, що бачить, Господь учинив їх обоє.
13.
Не кохайся в спанні, щоб не збідніти; розплющ свої очі та хлібом наситься!
14.
Зле, зле! каже той, хто купує, а як піде собі, тоді хвалиться купном.
15.
Є золото й перел багато, та розумні уста найцінніший то посуд.
16.
Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку візьми його застав.
17.
Хліб з неправди солодкий людині, та піском потім будуть наповнені уста її.
18.
Тримаються заміри радою, і війну провадь мудрими радами.
19.
Виявляє обмовник таємне, а ти не втручайся до того, легко хто розтулює уста свої.
20.
Хто кляне свого батька та матір свою, погасне світильник йому серед темряви!
21.
Спадок спочатку заскоро набутий, не буде кінець його поблагословлений!
22.
Не кажи: Надолужу я зло! май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
23.
Вага неоднакова то огида для Господа, а оманливі шальки не добрі.
24.
Від Господа кроки людини, а людина як вона зрозуміє дорогу свою?
25.
Тенета людині казати святе нерозважно, а згодом свої обітниці досліджувати.
26.
Мудрий цар розпорошить безбожних, і зверне на них своє коло для мук.
27.
Дух людини світильник Господній, що все нутро обшукує.
28.
Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
29.
Окраса юнацтва їхня сила, а пишність старих сивина.
30.
Синяки від побоїв то масть лікувальна на злого, та вдари нутру живота.