|
Чоловік остережуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому. |
|
Коли множаться праведні, радіє народ, як панує ж безбожний то стогне народ. |
|
Людина, що мудрість кохає, потішує батька свого, а хто попасає блудниць, той губить маєток. |
|
Цар утримує край правосуддям, а людина хабарна руйнує його. |
|
Людина, що другові своєму підлещує, на стопах його пастку ставить. |
|
У провині людини лихої знаходиться пастка, а справедливий радіє та тішиться. |
|
Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізнання про це. |
|
Люди глузливі підбурюють місто, а мудрі утишують гнів. |
|
Мудра людина, що правується із нерозумним, то чи гнівається, чи сміється, спокою не знає. |
|
Кровожерці ненавидять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу. |
|
Глупак увесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стримує. |
|
Володар, що слухає слова брехливого, безбожні всі слуги його! |
|
Убогий й гнобитель стрічаються, їм обом Господь очі освітлює. |
|
Як цар правдою судить убогих, стоятиме трон його завжди. |
|
Різка й поука премудрість дають, а дитина, залишена тільки собі, засоромлює матір свою. |
|
Як множаться несправедливі провина розмножується, але праведні бачитимуть їхній упадок. |
|
Карай сина свого й він тебе заспокоїть, і приємнощі дасть для твоєї душі. |
|
Без пророчих видінь люд розбещений, коли ж стереже він Закона блаженний. |
|
Раб словами не буде покараний, хоч він розуміє, але не послухає. |
|
Чи бачив людину, квапливу в словах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй! |
|
Хто розпещує змалку свого раба, то кінець його буде невдячний. |
|
Гнівлива людина викликує сварку, а лютий вчиняє багато провин. |
|
Гординя людини її понижає, а чести набуває покірливий духом. |
|
Хто ділиться з злодієм, той ненавидить душу свою, він чує прокляття, та не виявляє. |
|
Страх перед людиною пастку дає, хто ж надію складає на Господа, буде безпечний. |
|
Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для людини. |
|
Насильник огида для праведних, а простодорогий огида безбожному. |