|
Сину мій, якщо приймеш слова мої ти, а накази мої при собі заховаєш, |
|
щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму, |
|
якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом, |
|
якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів, |
|
тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання, |
|
бо Господь дає мудрість, з Його уст знання й розум! |
|
Він спасіння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить, |
|
щоб справедливих стежок стерегти, і береже Він дорогу Своїх богобійних! |
|
Тоді ти збагнеш справедливість та право, і простоту, всіляку дорогу добра, |
|
бо мудрість увійде до серця твого, і буде приємне знання для твоєї душі! |
|
розважність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме, |
|
щоб тебе врятувати від злої дороги, від людини, що каже лукаве, |
|
від тих, хто стежки простоти покидає, щоб ходити дорогами темряви, |
|
що тішаться, роблячи зло, що радіють крутійствами злого, |
|
що стежки їхні круті, і відходять своїми путями, |
|
щоб тебе врятувати від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова, |
|
що покинула друга юнацтва свого, а про заповіт свого Бога забула, |
|
вона бо із домом своїм западеться у смерть, а стежки її до померлих, |
|
ніхто, хто входить до неї, не вернеться, і стежки життя не досягне, |
|
щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки справедливих беріг! |
|
Бо замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній, |
|
а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невірні! |