| Тоді промовив Ісус до народу й до учнів Своїх, | |
| і сказав: На сидінні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї. | |
| Тож усе, що вони скажуть вам, робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони та не роблять того! | |
| Вони ж в'яжуть тяжкі тягарі, і кладуть їх на людські рамена, самі ж навіть пальцем своїм не хотять їх порушити... | |
| Усі ж учинки свої вони роблять, щоб їх бачили люди, і богомілля свої розширяють, і здовжують китиці. | |
| І люблять вони передніші місця на бенкетах, і передніші лавки в синагогах, | |
| і привіти на ринках, і щоб звали їх люди: Учителю! | |
| А ви вчителями не звіться, бо один вам Учитель, а ви всі брати. | |
| І не називайте нікого отцем на землі, бо один вам Отець, що на небі. | |
| І не звіться наставниками, бо один вам Наставник, Христос. | |
| Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде! | |
| Хто бо підноситься, буде понижений, хто ж понижується, той піднесеться. | |
| Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми зачиняєте Царство Небесне, бо й самі ви не входите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте! | |
| Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що вдовині хати поїдаєте, і напоказ молитесь довго, через те осуд тяжчий ви приймете! | |
| Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного; а коли те стається, то робите його сином геєнни, вдвоє гіршим від вас! | |
| Горе вам, проводирі ви сліпі, що говорите: Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий. | |
| Нерозумні й сліпі, що бо більше: чи золото, чи той храм, що освячує золото? | |
| І: Коли хто поклянеться жертівником, то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий. | |
| Нерозумні й сліпі, що бо більше: чи жертва, чи той жертівник, що освячує жертву? | |
| Отож, хто клянеться жертівником, клянеться ним та всім, що на ньому. | |
| І хто храмом клянеться, клянеться ним та Тим, Хто живе в нім. | |
| І хто небом клянеться, клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить. | |
| Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'яти, і ганусу й кмину, але найважливіше в Законі покинули: суд, милосердя та віру; це треба робити, і того не кидати. | |
| Проводирі ви сліпі, що відціджуєте комаря, а верблюда ковтаєте! | |
| Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність кухля та миски, а всередині повні вони здирства й кривди! | |
| Фарисею сліпий, очисти перше середину кухля, щоб чистий він був і назовні! | |
| Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробів побілених, які гарними зверху здаються, а всередині повні трупних кісток та всякої нечистости! | |
| Так і ви, назовні здаєтеся людям за праведних, а всередині повні лицемірства та беззаконня! | |
| Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгробники ставите, і праведникам прикрашаєте пам'ятники, | |
| та говорите: Якби ми жили за днів наших батьків, то ми не були б спільниками їхніми в крові пророків. | |
| Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків. | |
| Доповніть і ви міру провини ваших батьків! | |
| О змії, о роде гадючий, як ви втечете від засуду до геєнни? | |
| І ось тому посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпнете, а частину їх ви бичуватимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста. | |
| Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Захарія, Варахіїного сина, що ви замордували його між храмом і жертівником! | |
| Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей! | |
| Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли! | |
| Ось ваш дім залишається порожній для вас! | |
| Говорю бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: Благословенний, Хто йде у Господнє Ім'я! |