Дорогие друзья! Наша книга по новозаветной текстологии уже вышла, и ее можно приобрести. Детали здесь
Главная » Библия » Библия (перевод Огиенко - украинский язык) » Від Матвія
| А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи: | |
| Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого. | |
| І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти. | |
| Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля! | |
| Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг. | |
| А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх. | |
| І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив. | |
| Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані. | |
| Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля. | |
| І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась. | |
| Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного, | |
| та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав. | |
| Тоді цар сказав своїм слугам: Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів... | |
| Бо багато покликаних, та вибраних мало. | |
| Тоді фарисеї пішли й умовлялись, як зловити на слові Його. | |
| І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти. | |
| Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні? | |
| А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте? | |
| Покажіть Мені гріш податковий. І принесли динарія Йому. | |
| А Він каже до них: Чий це образ і напис? | |
| Ті відказують: Кесарів. Тоді каже Він їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже. | |
| А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли. | |
| Того дня приступили до Нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його, | |
| та й сказали: Учителю, Мойсей наказав: Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову його, і відновить насіння для брата свого. | |
| Було ж у нас сім братів. І перший, одружившись, умер, і , не мавши насіння, зоставив дружину свою братові своєму. | |
| Так само і другий, і третій, аж до сьомого. | |
| А по всіх вмерла й жінка. | |
| Отож, у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде? Бо всі мали її. | |
| Ісус же промовив у відповідь їм: Помиляєтесь ви, не знавши писання, ні Божої сили. | |
| Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі. | |
| А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже: | |
| Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих. | |
| А народ, чувши це, дивувався науці Його. | |
| Фарисеї ж, почувши, що Він уста замкнув саддукеям, зібралися разом. | |
| І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи: | |
| Учителю, котра заповідь найбільша в Законі? | |
| Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. | |
| Це найбільша й найперша заповідь. | |
| А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе. | |
| На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять. | |
| Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав, | |
| і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів. | |
| Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже: | |
| Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм. | |
| Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син? | |
| І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його. |