| Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник. | |
| Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника. | |
| А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку, | |
| та й каже до них: Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам. | |
| Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив. | |
| А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні? | |
| Вони кажуть до нього: Бо ніхто не найняв нас. Відказує їм: Ідіть і ви в виноградник. | |
| Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших. | |
| І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію. | |
| Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли. | |
| А взявши, вони почали нарікати на господаря, | |
| кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту... | |
| А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною? | |
| Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі. | |
| Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий? | |
| Отак будуть останні першими, а перші останніми! | |
| Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьох, і на дорозі їм сповістив: | |
| Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його... | |
| І посганам Його вони видадуть на наругу та на катування, і на розп'яття, але третього дня Він воскресне! | |
| Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось. | |
| А Він їй сказав: Чого хочеш? Вона каже Йому: Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм праворуч один, і ліворуч від Тебе один. | |
| А Ісус відповів і сказав: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму або христитися хрищенням, що я ним хрищуся? Вони кажуть Йому: Можемо. | |
| Він говорить до них: Ви питимете Мою чашу і будете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся. А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вготовано. | |
| Як почули це десятеро, стали гніватися на обох тих братів. | |
| А Ісус їх покликав і промовив: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть. | |
| Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам. | |
| А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба. | |
| Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох! | |
| Як вони ж з Єрихону виходили, за Ним ішов натовп великий. | |
| І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів! | |
| Народ же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів! | |
| Ісус же спинився, покликав їх та й сказав: Що хочете, щоб Я вам зробив? | |
| Вони Йому кажуть: Господи, нехай нам розкриються очі! | |
| І змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей, і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним. |