| І закликав Він дванадцятьох Своїх учнів, і владу їм дав над нечистими духами, щоб їх виганяли вони, і щоб уздоровляли всіляку недугу та неміч всіляку. | |
| А ймення апостолів дванадцятьох отакі: перший Симон, що Петром прозивається, і Андрій, брат його; Яків, син Зеведеїв, та Іван, брат його; | |
| Пилип і Варфоломій, Хома й митник Матвій; Яків, син Алфеїв, і Тадей; | |
| Симон Кананіт, та Юда Іскаріотський, що й видав Його. | |
| Цих Дванадцятьох Ісус вислав, і їм наказав, промовляючи: На путь до поган не ходіть, і до самарянського міста не входьте, | |
| але йдіть радніш до овечок загинулих дому Ізраїлевого. | |
| А ходячи, проповідуйте та говоріть, що наблизилось Царство Небесне. | |
| Уздоровляйте недужих, воскрешайте померлих, очищайте прокажених, виганяйте демонів. Ви дармо дістали, дармо й давайте. | |
| Не беріть ані золота, ані срібла, ані мідяків до своїх поясів, | |
| ані торби в дорогу, ані двох одеж, ні сандаль, ані палиці. Бо вартий робітник своєї поживи. | |
| А як зайдете в місто якесь чи в село, то розвідайте, хто там достойний, і там перебудьте, аж поки не вийдете. | |
| А входячи в дім, вітайте його, промовляючи: Мир дому цьому! | |
| І коли буде достойний той дім, нехай зійде на нього ваш мир; а як недостойний він буде, то мир ваш нехай до вас вернеться. | |
| А як хто вас не прийме, і ваших слів не послухає, то, виходячи з дому чи з міста того, обтрусіть порох із ніг своїх. | |
| Поправді кажу вам: легше буде країні содомській й гоморській дня судного, аніж місту тому! | |
| Оце посилаю Я вас, як овець між вовки. Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голубки. | |
| Стережіться ж людей, бо вони на суди видаватимуть вас, та по синагогах своїх бичувати вас будуть. | |
| І до правителів та до царів поведуть вас за Мене, на свідчення їм і поганам. | |
| А коли видаватимуть вас, не журіться, як або що говорити: тієї години буде вам дане, що маєте ви говорити, | |
| бо не ви промовлятимете, але Дух Отця вашого в вас промовлятиме. | |
| І видасть на смерть брата брат, а батько дитину. І діти повстануть супроти батьків, і їх повбивають. | |
| І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений. | |
| А коли будуть вас переслідувати в однім місті, утікайте до іншого. Поправді кажу вам, не встигнете ви обійти міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський. | |
| Учень не більший за вчителя, а раб понад пана свого. | |
| Доволі для учня, коли буде він, як учитель його, а раб як господар його. Коли Вельзевулом назвали господаря дому, скільки ж більше назвуть так домашніх його! | |
| Але не лякайтеся їх. Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не виявиться. | |
| Що кажу Я вам потемки, говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте проповідуйте те на дахах. | |
| І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні. | |
| Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого. | |
| А вам і волосся все на голові пораховано. | |
| Отож, не лякайтесь, бо вартніші ви за багатьох горобців. | |
| Отже, кожного, хто Мене визнає перед людьми, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я. | |
| Хто ж Мене відцурається перед людьми, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм. | |
| Не думайте, що Я прийшов, щоб мир на землю принести, Я не мир принести прийшов, а меча. | |
| Я ж прийшов порізнити чоловіка з батьком його, дочку з її матір'ю, і невістку з свекрухою її. | |
| І: вороги чоловікові домашні його! | |
| Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний. | |
| І хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний. | |
| Хто душу свою зберігає, той погубить її, хто ж за Мене погубить душу свою, той знайде її. | |
| Хто вас приймає приймає Мене, хто ж приймає Мене, приймає Того, Хто послав Мене. | |
| Хто приймає пророка, як пророка, той дістане нагороду пророчу, хто ж приймає праведника, як праведника, той дістане нагороду праведничу. | |
| І хто напоїть, як учня, кого з малих цих бодай кухлем водиці холодної, поправді кажу вам, той не згубить нагороди своєї. |