| І підійшли фарисеї та саддукеї, і, випробовуючи, просили Його показати ознаку їм із неба. | |
| А Він відповів і промовив до них: Ви звечора кажете: Буде погода, червоніє бо небо. | |
| А ранком: Сьогодні негода, червоніє бо небо похмуре. Розпізнати небесне обличчя ви вмієте, ознак часу ж не можете! | |
| Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони. І, їх полишивши, Він відійшов. | |
| А учні Його, перейшовши на той бік, забули взяти хліба. | |
| Ісус же промовив до них: Стережіться уважливо фарисейської та саддукейської розчини! | |
| Вони ж міркували собі й говорили: Ми ж хлібів не взяли. | |
| А Ісус, знавши те, запитав: Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібів не взяли? | |
| Чи ж ви ще не розумієте й не пам'ятаєте про п'ять хлібів на п'ять тисяч, і скільки кошів ви зібрали? | |
| Ані про сім хлібів на чотири тисячі, і скільки кошиків ви назбирали? | |
| Як ви не розумієте, що Я не про хліб вам сказав? Стережіться но розчини фарисейської та саддукейської! | |
| Тоді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм розчини хлібної, але фарисейської та саддукейської науки. | |
| Прийшовши ж Ісус до землі Кесарії Пилипової, питав Своїх учнів і казав: За кого народ уважає Мене, Сина Людського? | |
| Вони ж відповіли: Одні за Івана Христителя, одні за Іллю, інші ж за Єремію або за одного з пророків. | |
| Він каже до них: А ви за кого Мене маєте? | |
| А Симон Петро відповів і сказав: Ти Христос, Син Бога Живого! | |
| А Ісус відповів і до нього промовив: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець. | |
| І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її. | |
| І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі! | |
| Тоді наказав Своїм учням, щоб нікому не казали, що Він Христос. | |
| Із того часу Ісус став виказувати Своїм учням, що Він мусить іти до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і вбитому бути, і воскреснути третього дня. | |
| І, набік відвівши Його, Петро став Йому докоряти й казати: Змилуйся, Господи, такого Тобі хай не буде! | |
| А Він обернувся й промовив Петрові: Відступися від Мене, сатано, ти спокуса Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське! | |
| Промовив тоді Ісус учням Своїм: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною. | |
| Бо хто хоче спасти свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той знайде її. | |
| Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою? | |
| Бо прийде Син Людський у славі Свого Отця з Анголами Своїми, і тоді віддасть кожному згідно з ділами його. | |
| Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Сина Людського, що йде в Царстві Своїм. |