| Ось Господь нищить землю й пустошить її, й обертає поверхню її, а мешканців її розпорошує. | |
| І стане священик як і народ, а пан немов раб, пані, як невільниця її, продавець немов той покупець, боргувальник немов винуватець, віритель як довжник. | |
| Земля буде дощенту зруйнована та пограбована вся, бо це слово Господь проказав, | |
| засумує, зів'яне земля, ослабіє й зів'яне вселенна, ослабіють вельможі народу землі... | |
| Й осквернилась земля під своїми мешканцями, бо переступили закони, постанову порушили, зламали вони заповіта відвічного... | |
| Тому землю прокляття поїло, й одержали кару мешканці її, тому то згоріли мешканці землі, і небагато людей позосталося... | |
| Сумує вино молоде, виноградина в'яне, усі радісносерді зідхають, | |
| спинилися радощі бубнів, галас веселунів перестав, затихла потіха від гусел! | |
| При пісні вина вже не п'ють, став гірким п'янкий напій для тих, хто його попиває... | |
| Зруйноване місто спустошене, всі доми позамикані, щоб не ввійти... | |
| На вулицях крик за вином, усяка радість померкла, веселість землі на вигнання пішла, | |
| позосталося в місті спустошення, і розбита на звалище брама... | |
| Бо так буде посеред землі, посеред народів, як при оббиванні оливки, немов при визбируванні, коли збір винограду скінчився. | |
| Свій голос підіймуть і будуть радіти, через величність Господню викрикувати голосно будуть від моря. | |
| Тому Господа славте на сході, на морських островах Ім'я Господа, Бога Ізраїлевого! | |
| Ми чуємо співи від краю землі: Слава Праведному! Але я сказав: Гину, гину, ой горе мені: Грабіжники граблять, і грабуючи, граблять грабіжно! | |
| Страх і яма та пастка на тебе, мешканче землі! | |
| І станеться, той, хто втікатиме від крику жаху, до ями впаде, хто ж із ями виходить, буде схоплений в пастку, бо відкриті розтвори згори, а підстави землі затремтіли... | |
| Земля поруйнована зовсім, земля поторощена, вся земля захиталась... | |
| Захиталась земля, немов п'яний, і рухається, мов нічліжний курінь, і вчинився над нею тяжким її гріх, і впала вона, й більш не встане! | |
| І станеться в день той, Господь навістить військо висоти на висоті, і земних царів на землі, | |
| і будуть зібрані разом, мов в'язні до ями, й у в'язницю вони будуть замкнені, а по днях багатьох будуть навіщені! | |
| Місяць тоді засоромиться та застидається сонце, бо Господь Саваот зацарював на Сіонській горі та в Єрусалимі, а перед старішими слава Його! |