| Пророцтво про Тир. Голосіть, кораблі Таршішу, бо Тир поруйнований: без домів і без входу з кіттейського краю... Так було їм відкрито. | |
| Замовчіте, мешканці надмор'я! Сидонські купці, які морем пливуть, тебе переповнили. | |
| І насіння Шіхору у водах великих, жниво Ріки то набуток його, і народам він став за торговицю. | |
| Соромся, Сидоне, сказало бо море, морська твердиня, говорячи: я не терпіла з породу та не породила, і не виховала юнаків, і дівчат я не викохала. | |
| Коли до Єгипту ця звістка прибуде, вони затремтять, як на звістку про Тир. | |
| Перейдіть до Таршішу, ридайте, мешканці надмор'я! | |
| Чи це ваше місто веселе, що початок його з давен-давна? Його ноги несуть його в далечину оселитися. | |
| Хто це постановив був про Тир, що корони давав, що князями бували купці його, а його торговці на землі були в шані? | |
| Господь Саваот це призначив, щоб збезчестити пиху всякій славі, щоб усіх славних землі злегковажити. | |
| Перейди ти свій край, мов Ріка, дочко Таршішу, вже нема перепони | |
| Свою руку простяг Він на море, і царства затряс! Господь про Ханаан наказав, щоб твердиню його зруйнувати, | |
| і сказав: Не будеш ти більше радіти, збезчещена дівчино, дочко Сидону! Уставай, перейди до Кіттіму, але й там ти спочинку не матимеш. | |
| Це земля ханаанська: на ніщо обернувсь цей народ, Ашшур для пустинних звірів влаштував був її. Вони збудували тут башти вартові, і палаци її повалили, у руїну її обернули. | |
| Голосіть, кораблі Таршішу, бо спустошена ваша твердиня! | |
| І станеться в день той, Тир буде забутий на сімдесят літ, як дні панування одного царя. По семидесяти літах станеться Тирові, як у тій пісні блудниці: | |
| Візьми гусла, і пройдися по місті, забута блуднице! Приємно заграй, багато пісень заспівай, щоб тебе пригадали! | |
| І буде, як сімдесят літ покінчиться, згадає про Тира Господь, і знову він братиме плату за блудодійство, і чинитиме блуд з усіма царствами світу на поверхні землі. | |
| І стане набуток його та прибуток його із торгівлі Господеві присвяченим. Не буде збиратися він і не буде ховатись, бо набуток його буде тим, хто сидітиме перед обличчям Господнім, щоб їсти досита та мати розкішну одежу. |