| Пророцтво про Вавилон, що бачив Ісая, син Амосів. | |
| Підійміте прапора на лисую гору, кличте їх голосніш, помахайте рукою, щоб ішли у ворота! | |
| Я звелів був Своїм посвяченим, теж покликав лицарство Своє на Мій гнів, що зухвало радіють. | |
| Чути гамір у горах, як народу численного, чути гомін згромаджених тут царств народів: це переглядає Господь Саваот бойове Своє військо! | |
| Приходять з далекого краю, із кінців небес, Господь і знаряддя гніву Його, щоб усю землю понищити! | |
| Голосіть, бо близький день Господній, він від Всемогутнього прийде, немов зруйнування... | |
| Тому то ослабнуть всі руки, і кожне серце людини зневіриться. | |
| І вони налякаються, болі та муки їх схоплять, немов породілля та, будуть тремтіти... Остовпіють один перед одним, полум'яні обличчя то їхні обличчя... | |
| Оце день Господній приходить, суворий, і лютість, і полум'я гніву, щоб землю зробити спустошенням, а грішних її повигублювати з неї! | |
| Бо зорі небесні та їхні сузір'я не дадуть свого світла, сонце затьмиться при сході своєму, а місяць не буде вже сяяти світлом своїм... | |
| І Я покараю всесвіт за зло, а безбожних за їхню провину, бундючність злочинця спиню, а гордість насильників знижу! | |
| Я зроблю людину дорожчою від щирого золота, і смертну людину від офірського золота. | |
| Тому небеса захитаю, і рухнеться земля з свого місця від лютости Господа Саваота, у День, як палатиме гнів Його... | |
| І буде народ, як та сарна сполошена чи як отара, якої зібрати немає кому... До народу свого кожен звернеться, і кожен до краю свого втікатиме. | |
| Кожен знайдений буде заколеним, і кожен узятий впаде від меча... | |
| А їхні діти на їхніх очах порозбивані будуть, їхні доми пограбовані будуть, а їхніх жінок побезчестять! | |
| Оце Я збуджу на них мідян, що срібла не лічать, а золото не чують бажання до нього, | |
| і будуть вбивати юнаків їхні луки, і над плодом утроби вони милосердя не матимуть, їхнє око над дітьми не матиме милости... | |
| І стане тоді Вавилон, краса царств, пишнота халдейської гордости, таким, як Бог зруйнував був Содом та Гоморру! | |
| Не буде назавжди заселений він, нізамешкалий з роду в рід, і араб там не стане наметом, і там пастухи не спочинуть з своєю отарою... | |
| Але будуть барложити там звірі пустині, і будуть доми їхні совами повні, і там пробуватимуть струсі, і волохаті демони там танцюватимуть... | |
| І завиють шакали в порожніх хоромах його, а гієни в веселих палацах! І близьке вже наступлення часу його, і не забаряться ці його дні! |