| Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше щоб пророкувати. | |
| Як говорить хто чужою мовою, той не людям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне. | |
| А хто пророкує, той людям говорить на збудування, і на умовлення, і на розраду. | |
| Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує. | |
| Я ж хочу, щоб мовами говорили всі, а ліпше щоб пророкували: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будувалася Церква. | |
| А тепер, як прийду я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожиток зроблю, коли не поясню вам чи то відкриттям, чи знанням, чи пророцтвом, чи наукою? | |
| Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лютня, коли б не видавали вони різних звуків, як пізнати б тоді, що бринить або грає? | |
| Бо коли сурма звук невиразний дає, хто до бою готовитись буде? | |
| Так і ви, коли мовою не подасте зрозумілого слова, як пізнати, що кажете? Ви говоритимете на вітер! | |
| Як багато, наприклад, різних мов є на світі, і жадна з них не без значення! | |
| І коли я не знатиму значення слів, то я буду чужинцем промовцеві, і промовець чужинцем мені. | |
| Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, дбайте, щоб збагачуватись через них на збудування Церкви! | |
| Ось тому, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти. | |
| Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без плоду! | |
| Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом. | |
| Бо коли благословлятимеш духом, то як той, що займає місце простої людини, промовить амінь на подяку твою? Не знає бо він, що ти кажеш. | |
| Ти дякуєш добре, але не будується інший. | |
| Дякую Богові моєму, розмовляю я мовами більше всіх вас. | |
| Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою! | |
| Браття, не будьте дітьми своїм розумом, будьте в лихому дітьми, а в розумі досконалими будьте! | |
| У Законі написано: Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму людям оцим, та Мене вони й так не послухають, каже Господь. | |
| Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво для віруючих, а не для невіруючих. | |
| А як зійдеться Церква вся разом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви? | |
| Коли ж усі пророкують, а ввійде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його, | |
| і так таємниці серця його виявляються, і так він падає ницьма і вклоняється Богові й каже: Бог справді між вами! | |
| То що ж, браття? Коли сходитесь ви, то кожен із вас псалом має, має науку, має мову, об'явлення має, має вияснення, нехай буде все це на збудування! | |
| Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за чергою, а один нехай перекладає! | |
| А коли б не було перекладача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові! | |
| А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнають. | |
| Коли ж відкриття буде іншому з тих, хто сидить, нехай перший замовкне! | |
| Бо можете пророкувати ви всі по одному, щоб училися всі й усі тішилися! | |
| І коряться духи пророчі пророкам, | |
| бо Бог не є Богом безладу, але миру. Як по всіх Церквах у святих, | |
| нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, тільки коритись, як каже й Закон. | |
| Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, непристойно бо жінці говорити в Церкві! | |
| Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас? | |
| Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що я пишу вам, бо Господня це заповідь! | |
| Коли б же хто не розумів, нехай не розуміє! | |
| Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами! | |
| Але все нехай буде добропристойно і статечно! |