| Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, і всі перейшли через море, | |
| і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея, | |
| і всі їли ту саму поживу духовну, | |
| і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос! | |
| Але їх багатьох не вподобав був Бог, бо понищив Він їх у пустині. | |
| А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони. | |
| Не будьте також ідолянами, як деякі з них, як написано: Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати. | |
| Не станьмо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі. | |
| Ані не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, та й від зміїв загинули. | |
| Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від погубителя. | |
| Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов. | |
| Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти! | |
| Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її. | |
| Тому, мої любі, утікайте від служіння ідолам. | |
| Кажу, як розумним; судіть самі, що кажу я. | |
| Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового? | |
| Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного. | |
| Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники вівтаря? | |
| Тож що я кажу? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось? | |
| Ні, але те, що в жертву приносять, демонам, а не Богові в жертву приносять. Я ж не хочу, щоб ви спільниками для демонів стали. | |
| Бо не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського. | |
| Чи ми дратуватимем Господа? Хіба ми потужніші за Нього? | |
| Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, та будує не все! | |
| Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен для ближнього! | |
| °жте все, що на ятках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, | |
| Бо Господня земля, і все, що на ній! | |
| Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти, їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись. | |
| Коли ж скаже вам хтось: Це ідольська жертва, не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління! | |
| Говорю ж не про власне сумління, але іншого, чого б моя воля судилась сумлінням чужим? | |
| Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що дякую я? | |
| Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть! | |
| Не робіть спокуси юдеям та гелленам, та Церкві Божій, | |
| як догоджую й я всім у всьому, не шукаючи в тому пожитку свого, але пожитку для багатьох, щоб спаслися вони. |