Дорогие друзья! Наша книга по новозаветной текстологии уже вышла, и ее можно приобрести. Детали здесь
Главная » Библия » Библия (перевод Огиенко - украинский язык) » Від Луки
| Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами, | |
| як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова, | |
| тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле, | |
| щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився. | |
| За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета. | |
| І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні. | |
| А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були. | |
| І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом, | |
| за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити. | |
| Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору. | |
| І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника. | |
| І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав. | |
| А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван. | |
| І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться. | |
| Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері. | |
| І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога. | |
| І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа. | |
| І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку... | |
| А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину. | |
| І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого! | |
| А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі. | |
| Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий... | |
| І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого. | |
| А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи: | |
| Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми! | |
| А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет, | |
| до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія. | |
| І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами! | |
| Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання. | |
| А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла! | |
| І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус. | |
| Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида. | |
| І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця. | |
| А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?... | |
| І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий! | |
| А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною. | |
| Бо для Бога нема неможливої жадної речі! | |
| А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї. | |
| Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине. | |
| І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету. | |
| Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим, | |
| і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї! | |
| І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа? | |
| Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй! | |
| Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа! | |
| А Марія промовила: Величає душа моя Господа, | |
| і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм, | |
| що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть, | |
| бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе, | |
| і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його! | |
| Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого! | |
| Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих, | |
| удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим! | |
| Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати, | |
| як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки! | |
| І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого. | |
| А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила. | |
| І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею. | |
| І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій. | |
| І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван! | |
| А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям! | |
| І кивали до батька його, як хотів би назвати його? | |
| Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались. | |
| І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога! | |
| І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все... | |
| А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею. | |
| Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати: | |
| Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій! | |
| Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги, | |
| як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх, | |
| що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників, | |
| що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт, | |
| що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому, | |
| щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому | |
| у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого. | |
| Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати, | |
| щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів, | |
| через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав, | |
| щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру! | |
| А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем. |