| І Він знову до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку. | |
| І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоровить. | |
| І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: Стань посередині! | |
| А до них промовляє: У суботу годиться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погубити? Вони ж мовчали. | |
| І споглянув Він із гнівом на них, засмучений закам'янілістю їхніх сердець, і сказав чоловікові: Простягни свою руку! І той простяг, і рука йому стала здорова! | |
| Фарисеї ж негайно пішли та з іродіянами раду зробили на Нього, як Його погубити. | |
| А Ісус із Своїми учнями вийшов над море. І натовп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї, | |
| і з Єрусалиму, і з Ідумеї, і з-за Йордання, і з Тиру й Сидону. Натовп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього. | |
| І сказав Він до учнів Своїх наготовити човна Йому, через натовп, щоб до Нього не тиснулись. | |
| Бо Він багатьох уздоровив, так що хто тільки немочі мав, то тислись до Нього, щоб Його доторкнутись. | |
| І духи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: Ти Син Божий! | |
| А Він їм суворо наказував, щоб вони Його не виявляли. | |
| І Він вийшов на гору, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього. | |
| І визначив Дванадцятьох, щоб із Ним перебували, і щоб послати на проповідь їх, | |
| і щоб мали вони владу вздоровляти недуги й вигонити демонів. | |
| І визначив Він оцих Дванадцятьох: Симона, і дав йому ймення Петро, | |
| і Якова Зеведеєвого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанергес, цебто сини громові, | |
| і Андрія, і Пилипа, і Варфоломія, і Матвія, і Хому, і Якова Алфієвого, і Тадея, і Симона Кананіта | |
| та Юду Іскаріотського, що й видав Його. | |
| І приходять до дому вони. І знову зібралось народу, що вони не могли навіть хліба з'їсти. | |
| І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамовитий. | |
| А книжники, що поприходили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзевула, і виганяє демонів силою князя демонів. | |
| І, закликавши їх, Він у притчах до них промовляв: Як може сатана сатану виганяти? | |
| І коли царство поділиться супроти себе, не може встояти те царство. | |
| І коли дім поділиться супроти себе, не може встояти той дім. | |
| І коли б сатана сам на себе повстав і поділився, то не зможе встояти він, але згине. | |
| Ніхто бо не може вдертись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує господу його. | |
| Поправді кажу вам, що простяться людським синам усі прогріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали. | |
| Але, хто богозневажить Духа Святого, повіки йому не відпуститься, але гріху вічному він підпадає. | |
| Бож казали вони: Він духа нечистого має. | |
| І поприходили мати Його та брати Його, і, осторонь ставши, послали до Нього і Його викликали. | |
| А народ кругом Нього сидів. І сказали Йому: Ото мати Твоя, і брати Твої, і сестри Твої он про Тебе питаються осторонь. | |
| А Він їм відповів і сказав: Хто Моя мати й брати? | |
| І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: Ось мати Моя та браття Мої! | |
| Бо хто Божу волю чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати. |