Дорогие друзья! Наша книга по новозаветной текстологии уже вышла, и ее можно приобрести. Детали здесь
Главная » Библия » Библия (перевод Огиенко - украинский язык) » Від Марка
| А первосвященики з старшими й книжниками, та ввесь синедріон, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели та й Пилатові видали. | |
| А Пилат запитався Його: Чи Ти Цар Юдейський? А Він йому в відповідь каже: Сам ти кажеш... | |
| А первосвященики міцно Його винуватили. | |
| Тоді Пилат знову Його запитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато проти Тебе свідкують! | |
| А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався. | |
| На свято ж він їм відпускав був одного із в'язнів, котрого просили вони. | |
| Був же один, що звався Варавва, ув'язнений разом із повстанцями, які за повстання вчинили були душогубство. | |
| Коли ж натовп зібрався, він став просити Пилата зробити, як він завжди робив їм. | |
| Пилат же сказав їм у відповідь: Хочете, відпущу вам Царя Юдейського? | |
| Бо він знав, що Його через заздрощі видали первосвященики. | |
| А первосвященики натовп підмовили, щоб краще пустив їм Варавву. | |
| Пилат же промовив ізнов їм у відповідь: А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте? | |
| Вони ж стали кричати знов: Розіпни Його! | |
| Пилат же сказав їм: Яке ж зло вчинив Він? А вони ще сильніше кричали: Розіпни Його!... | |
| Пилат же хотів догодити народові, і відпустив їм Варавву. І видав Ісуса, збичувавши, щоб розп'ятий був. | |
| Вояки ж повели Його до середини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають. | |
| І вони зодягли Його в багряницю і, сплівши з тернини вінка, поклали на Нього. | |
| І вітати Його зачали: Радій, Царю Юдейський! | |
| І тростиною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому... | |
| І коли назнущалися з Нього, зняли з Нього багряницю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели, щоб розп'ясти Його. | |
| І одного перехожого, що з поля вертався, Симона Кірінеянина, батька Олександра та Руфа, змусили, щоб хреста Йому ніс. | |
| І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище. | |
| І давали Йому пити вина, із миррою змішаного, але Він не прийняв. | |
| І Його розп'яли, і поділили одежу Його, кинувши жереб про неї, хто що візьме. | |
| Була ж третя година, як Його розп'яли. | |
| І був написаний напис провини Його: Цар Юдейський. | |
| Тоді розп'ято з Ним двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч Його. | |
| І збулося Писання, що каже: До злочинців Його зараховано! | |
| А хто побіч проходив, то Його лихословили, головами своїми хитали й казали: Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, | |
| зійди із хреста, та спаси Самого Себе! | |
| Теж і первосвященики з книжниками глузували й один до одного казали: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! | |
| Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували. Навіть ті, що разом із Ним були розп'яті, насміхалися з Нього... | |
| А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої темрява стала по цілій землі. | |
| О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучним та й вимовив: Елої, Елої, лама савахтані, що в перекладі значить: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув? | |
| Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: Ось Він кличе Іллю! | |
| А один із них побіг, намочив губку оцтом, настромив на тростину, і давав Йому пити й казав: Чекайте, побачим, чи прийде Ілля Його зняти! | |
| А Ісус скрикнув голосом гучним, і духа віддав!... | |
| І в храмі завіса роздерлась надвоє, від верху аж додолу. | |
| А сотник, що насупроти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: Чоловік Цей був справді Син Божий! | |
| Були ж і жінки, що дивились здалека, між ними Марія Магдалина, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосії, і Саломія, | |
| що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуговували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним. | |
| А коли настав вечір, через те, що було Приготовлення, цебто перед суботою, | |
| прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового. | |
| А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'ятий помер. | |
| І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові. | |
| А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привалив до могильних дверей. | |
| Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали Його. |