Дорогие друзья! Мы нуждаемся в пожертвованиях на издание нашей книги по Новозаветной Текстологии.
Детали здесь
Детали здесь
Главная » Библия » Библия (перевод Огиенко - украинский язык) » Єремія
| Утікайте, сини Веніямина, з середини Єрусалиму, і засурміте в сурму у Текої, і знак підійміть на Бет-Гаккерем, бо з півночі грізно підноситься зло та велике нещастя! | |
| І викореню Я Сіонську дочку, вродливу та випещену. | |
| Пастухи поприходять до неї з своїми стадами, понапинають намети навколо при ній, кожен місце свої випасатиме. | |
| Приготуйте війну проти неї, вставайте та вдармо опівдні! Горе нам, бо минаї вже день, бо вже тягнуться тіні вечірні! | |
| Уставайте та підемо вночі і понищмо палати її! | |
| Бо так промовляї Господь Саваот: Постинайте дерева та вала насипте при Єрусалимі! Він те місто, що маї зруйноване бути, в ньому повно насильства: | |
| як виприскуї воду свою джерело, так виприскуї він свої зло... Насилля й грабіж чуті в ньому, перед обличчям Моїм безперестань хвороба та рана... | |
| Будь навчений, Єрусалиме, щоб душа Моя не відвернулась від тебе, щоб тебе не вчинив Я спустошенням, незаселеним країм! | |
| Так говорить Господь Саваот: Позбирають дорешти останки Ізраїля, мов виноградові рештки, простягни свою руку, немов виноградар по грона! | |
| До кого я буду казати та свідчити буду, і слухатимуть? Необрізане ось їхнї вухо і слухати уважно не можуть вони, ось слово Господнї для них стало посміхом вони не жадають його! | |
| І гніву Господнього повен я став, змучився я, його стримуючи, на вулиці виллю його на дітей та на збір юнаків одночасно, бо схоплені будуть чоловік із жінкою, старий із віджилим літа, | |
| і дістануться іншим доми їхні, теж поля та жінки... Бо Я руку Свою простягну на мешканців ціїї землі, говорить Господь. | |
| Бо вони від малого свого й до великого, усі пожадливі на зиски, і від пророка та аж до священика роблять неправду... | |
| І рани народу Мого легковажно лікують, говорячи: Мир, мир, а миру нема! | |
| Чи вони засоромилися, що гидоту робили? не засоромилися ані трохи вони й застидатись не вміють... Тому то впадуть між упалими в часі, коли їх навіщу Я, спіткнуться, говорить Господь. | |
| Так говорить Господь: На дорогах спиніться та гляньте, і спитайте про давні стежки, де то добра дорога, то нею ідіть, і знайдете мир для своїї душі! Та вони відказали: Не підемо! | |
| І Я сторожів був поставив над вами, говорячи: Прислухайтесь до голосу сурми! Та вони відказали: Не будем прислухуватись! | |
| Тому слухайте, люди, і пізнай, ти громадо, що станеться з ними. | |
| Послухай, ти земле: Ось Я веду на народ цей лихе, плід їхніх думок, бо до слів Моїх не прислухались вони, а Законом Моїм погордили! | |
| Навіщо Мені те кадило, що з Шеви приходить, запашний очерет із далекого краю? Цілопалення ваші не любі Мені, ваші ж жертви Мені не приїмні! | |
| Тому то Господь каже так: Ось Я дам спотикання оцьому народові, і спіткнуться об них разом ваші батьки та сини, сусід та приятель його, і загинуть! | |
| Так говорить Господь: Ось приходить народ із північного краю, і збуджуїться люд великий із кінців землі. | |
| Лука та ратище міцно тримають, жорстокі вони й милосердя не мають, їхній голос, як море реве, і гарцюють на конях вони... Ушикований, мов чоловік той до бою, на тебе, о дочко Сіону! | |
| Як почули ми звістку про нього, омліли нам руки, обняла нас тривога та біль, немов в породіллі... | |
| Не виходьте на поле й не йдіте дорогою, бо в ворога меч та страхіття навколо! | |
| Дочко народу Мого, веретою підпережись та качайся у попелі! Справ жалобу собі, немов над однородженим, голосіння гірке, бо прийде зненацька руїнник на нас! | |
| Я дав був тебе випробовувачем у народі Моїм, за твердиню, щоб ти знав і випробовував їхню дорогу. | |
| Вони всі відступники над відступниками, чинять наклепи, усі вони мідь та залізо, вони згубники!... | |
| Спалилося духало, від огню зникло оливо, надармо старанно розтоплювано, бо злих не відділено... | |
| Сріблом відкиненим названо їх, бо Господь їх відкинув. |