Дорогие друзья! Мы нуждаемся в пожертвованиях на издание нашей книги по Новозаветной Текстологии.
Детали здесь
Детали здесь
Главная » Библия » Библия (перевод Огиенко - украинский язык) » Єремія
| На Моава. Так каже Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Горе місту Нево, бо воно поруйноване; Кір'ятаїм посоромлений, здобутий; посоромлений Замок високий, заляканий... | |
| Нема більше слави Моаву! У Хешбоні лихе вимишляють на нього: Ходімо, і витнім його із народу! Теж, Мадмене, замовкнеш і ти: за тобою йде меч! | |
| Чути крик із Горонаїму: Руїна й нещастя велике! | |
| Моав поруйнований, крик підняли аж до Цоару, | |
| бо ходом в Лухіт підуть догори з великим плачем, бо на збіччі Горонаїму чути крик боязкий про руїну... | |
| Утікайте, рятуйте хоч душу свою, і станете, мов отой верес в пустині! | |
| Бо за те, що надіявся ти на вчинки свої та на скарби свої, ти також будеш узятий, і піде Кемош до полону, а разом із ним його священики та його зверхники... | |
| І прийде руїна до кожного міста, і не буде врятоване жодне із них, і загине долина, й погублена буде рівнина, бо так говорив був Господь!... | |
| Дайте крила Моаву, і він відлетить, і міста його стануть спустошенням, так що не буде мешканця у них... | |
| Проклятий, хто робить роботу Господню недбало, і проклятий, хто від крови на меча свого стримуї! | |
| Спокійний Моав від юнацтва свого, і мирний на дріжджах своїх, і не лито із посуду в посуд його, і він на вигнання не йшов, тому в нім його смак позостався, а запах його не змінився. | |
| Тому то ось дні настають, говорить Господь, і пошлю Я на нього розливачів, і його розіллють, і посуд його опорожнять, і дзбанки його порозбивають!... | |
| І за Кемоша Моав посоромлений буде, як Ізраїлів дім посоромлений був за Бет-Ел, за місце надії своїї. | |
| Як говорите ви: Ми хоробрі та сильні до бою? | |
| Попустошений буде Моав, і до міст його ворог підійметься, і підуть добірні його юнаки на заріз, каже Цар, що Господь Саваот Йому Ймення... | |
| Близький похід нещастя Моава, а лихо його дуже квапиться... | |
| Співчувайте йому, всі довкілля його, і всі, хто ім'я його знаї, скажіть: Як зламалося сильне це берло, ця палиця пишна! | |
| Спустися зо слави своїї, і всядься в пустині, о мешканко, дочко Дівону, бо спустошник Моава до тебе прийшов, і понищив твердині твої! | |
| Стань на дорозі й чекай, мешканко Ароеру, питай втікача та врятовану, кажи: Що це сталося? | |
| Моав посоромлений, бо розтрощений він, ридайте та плачте, і звістіте в Арноні, що Моав попустошений! | |
| І суд ось прийшов на рівнинний цей край, на Холон й на Ягцу, і на Мефаат, | |
| і на Дівон, і на Нево, і на Бет-Дівдатаїм, | |
| і на Кір'ятаїм, і на Бет-Єамул, і на Бет-Меон, | |
| і на Керіййот, і на Боцру, і на всі міста моавського краю, далекі й близькі... | |
| І відтятий Моавові ріг, і рамено його розтрощене, говорить Господь. | |
| Упійте його, бо пишавсь проти Господа він, і він з плюскотом упаде до блювоти своїї, і станеться й він посміховиськом!... | |
| І чи ж для тебе Ізраїль не був посміховиськом цим? Хіба серед злодіїв був знайдений він, що ти скільки говориш про нього, то все головою хитаїш? | |
| Покиньте міста, й пробувайте на скелі, мешканці Моава, і будьте, немов та голубка, що над країм безодні гніздиться! | |
| Ми чули про гордість Моава, що чванливий він дуже, про надутість його і його гордування, про бундючність його та пиху його серця. | |
| Я знаю, говорить Господь, про зухвальство його, і про його балачки безпідставні, робили вони неслухняне! | |
| Ридаю тому над Моавом, і кричу за Моавом усім, зідхаю над людьми Кір-Хересу... | |
| Більш як за Язером Я плакав, Я плакатиму за тобою, винограднику Сівми! Галузки твої перейшли аж за море, досягли аж до моря Язера. Спустошник напав на осінній твій плід, і на винобрання твої, | |
| і забрана буде потіха твоя та радість твоя з виноградника й з краю Моава, і вино із чавила спиню! Не буде топтати топтач, радісний крик при збиранні не буде вже радісним криком збирання... | |
| Від крику Хешбону аж до Ел'але, аж до Ягацу нестися буде їхній голос, від Цоару аж до Горонаїму, до Еєлат-Шелішійї, бо й вода із Німріму пустинею стане... | |
| І вигублю Я із Моава, говорить Господь, того, хто для жертов виходить на пагірок, і богові кадить своїму. | |
| Тому стогне серце Мої за Моавом, немов та сопілка, і стогне серце Мої, як сопілка, за людьми Кір-Хересу, бо погинули ті, хто багатство набув!... | |
| Тому кожна голова облисіла, і кожна борода обстрижена, на руках у всіх порізи жалоби, і на стегнах верета... | |
| На всіх дахах Моава й на площах його самий лемент, бо розбив Я Моава, мов посуд, якого не люблять, говорить Господь... | |
| Як він розтощений плачуть, як ганебно Моав утікав, і як він посоромлений! І Моав став за посміх та пострах для всього довкілля його! | |
| Бо так промовляї Господь: Ось він, як орел, прилетить, і крила свої над Моавом розгорне, | |
| міста будуть взяті, й твердині захоплені... І того дня стане серце лицарства Моава, як серце жони-породіллі! | |
| І з народів Моав буде вигублений, бо пишавсь проти Господа він... | |
| Страх, та безодня, та пастка на тебе, мешканче Моава! говорить Господь. | |
| Хто від страху втече, той в безодню впаде, хто ж з безодні підійметься, той буде схоплений в пастку... Бо спроваджу на нього, на того Моава, рік їхньої кари, говорить Господь. | |
| Втікачі знесилені будуть ставати у тіні Хешбону, бо вийде огонь із Хешбону, а полум'я з-поміж Сигону, і поїсть край волосся на скроні Моаву та череп синів галасливих... | |
| Горе, Моаве, тобі! Загинув Кемошів народ, бо сини твої взяті в полон, твої ж дочки в неволю!... | |
| І верну Я Моавові долю наприкінці днів, говорить Господь. Аж досі суд на Моава. |