Дорогие друзья! Мы нуждаемся в пожертвованиях на издание нашей книги по Новозаветной Текстологии.
Детали здесь
Детали здесь
Главная » Библия » Библия (перевод Огиенко - украинский язык) » Єремія
| Послухайте слова того, що вам каже Господь, о доме Ізраїлів! | |
| Так говорить Господь: Не навчайтесь доріг цих народів, і небесних ознак не лякайтесь, бо тільки погани лякаються їх! | |
| Бо устави народів марнота вони, божок бо це дерево, з лісу вирубане, і це діло рук майстра сокирою! | |
| Сріблом та злотом його прикрашають, цвяхами та молотками прикріплюють їх, і він не захитаїться. | |
| Вони, як опудало на огірковім городі, й безмовні, і конче їх носять, бо не ходять вони. Не бійтеся їх, бо не вчинять лихого, і також учинити добро це не в їхній силі! | |
| Такого, як Ти, нема, Господи: Ти великий й велике Ім'я Твої могутністю! | |
| Хто не буде боятись Тебе, Царю народів? Бо Тобі це належить, бо між усіма мудрецями народів і в усьому їхньому царстві немаї такого, як Ти! | |
| Вони стали всі разом безумні й безглузді, наука марна оце дерево! | |
| Срібна бляха з Таршішу привезена, злото ж з Офіру, праця майстра й руки золотарської, блакить та пурпура їхня одіж, усі вони праця мистців. | |
| А Господь Бог правдивий, Він Бог Живий та Цар вічний! Від гніву Його затрясеться земля, і не знесуть Його гніву народи. | |
| Отак їм скажіть: боги, що неба й землі не вчинили, погинуть з землі та з-під неба цього! | |
| Своїю Він силою землю вчинив, Своїю премудрістю міцно поставив вселенну, і небо напнув Своїм розумом. | |
| Як голос Його забринить, у небесах шумлять води, а коли підіймаї Він хмари із краю землі, коли блискавки чинить дощем та вітер виводить з криївок Своїх, | |
| тоді кожна людина дурії в своїму знанні, усяк золотар посоромлений через боввана, бо відлив його це неправда, і немаї в них духа!... | |
| Марнота вони, вони праця на сміх, в час навіщення їх вони згинуть! | |
| Не така, як оці, частка Яковова, бо Він все вформував, а Ізраїль племено спадку Його, Господь Саваот Його Ймення! | |
| Забери із землі свій товар, ти, що сидиш ув облозі! | |
| Бо Господь каже так: Ось цим разом Я кину мешканців ціїї землі, мов із пращі, і притисну їх так, щоб пізнання знайшли... | |
| Ой, горе мені з-за нещастя мого, моя рана болюча! А я говорив: це хвороба моя, і знесу я її. | |
| Намета мого попустошено і зірвані всі мої шнури. Розійшлись мої діти від мене й нема їх, нема вже кому розтягнути намета мого та повісити завіси мої... | |
| Бо пастирі стали безглузді, і вони не звертались до Господа, тому не щастилося їм, і розпорошене все їхнї стадо... | |
| Голос звістки: Іде ось, і гуркіт великий з північного краю, щоб юдські міста обернути в спустошення, на мешкання шакалів... | |
| Знаю, Господи, я, що не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком. | |
| Карай мене, Господи, тільки ж за судом, не гнівом Своїм, щоб не знищити мене! | |
| Вилий лютість Свою на народи, що не знають Тебе, та на роди, що Ймення Твого не кликали, що Якова з'їли й пожерли його, і погубили його, а мешкання його опустошили!... |