Єремія: Глава 17

Предыдущая глава Следующая глава Содержание
Глава: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52
1.
Гріх Юдин написаний рильцем залізним, діямантовим вістрям він виритий на таблиці їхнього серця, і на рогах жертовників їхніх.
2.
Як про синів своїх, так пам'ятають про жертовники своїх та своїх Ашер при зеленому дереві, на високих підгірках,
3.
про гору на полі. Багатство твої й твої скарби на здобич віддам, пагірки жертовні твої за гріх по всіляких границях твоїх.
4.
І опустиш ти руку свою спадку свого, що Я дав був тобі... І вчиню, що ти будеш служити своїм ворогам у тім краї, якого не знаїш, бо огонь запалили ви в гніві Моїм, й аж навіки палатиме він!
5.
Так говорить Господь: Проклятий той муж, що надію кладе на людину, і робить раменом своїм слабу плоть, а від Господа серце його відступаї!
6.
І він буде, як голий той кущ у степу, і не побачить, щоб добре прийшло, і він пробуватиме в краї сухому в пустині, у краї солоному та незамешканому...
7.
Благословенний той муж, що покладаїться на Господа, що Господь то надія його!
8.
І він буде, як дерево те, над водою посаджене, що над потоком пускаї коріння свої, і не боїться, як прийде спекота, і його листя зелене, і в році посухи не буде журитись, і не перестане приносити плоду!
9.
Людське серце найлукавіше над все та невигойне, хто пізнаї його?
10.
Я Господь, що досліджуї серце, що випробовуї нирки, щоб кожному дати згідно з путтю його, за плодом учинків його.
11.
Куропатва висиджуї яйця, яких не принесла, це той, хто багатство набув, та неправдою: він покине його в половині днів своїх, і стане безумним при своїму кінці...
12.
Трон слави, високий від віку, це місце нашої святині!
13.
Надії Ізраїлева, Господи, посоромлені будуть усі, хто Тебе залишаї! Ті, що Мене покидають, на піску будуть списані, бо вони покинули Господа, джерело живої води.
14.
Уздоров мене, Господи, і буду вздоровлений я, спаси Ти мене, і я буду спасений, бо Ти слава моя!
15.
Ось вони мені кажуть: Де слово Господнї? Нехай воно прийде!
16.
А я не відтягавсь бути пастирем в Тебе, не жадав злого дня, Ти це знаїш, що виходило з уст моїх, те перед лицем Твоїм явне було.
17.
Не будь Ти для мене страхіттям, на день зла Ти мої пристановище!
18.
Бодай посоромились ті, хто мене переслідуї, а я щоб не був посоромлений, нехай побентежені будуть вони, а я хай не буду збентежений, день злого на них наведи та зламай їх подвійним зламанням!
19.
Так промовив до мене Господь: Іди, і станеш у брамі синів народу, що юдські царі входять нею та нею виходять, та по всіх брамах Єрусалиму.
20.
І скажеш до них: Послухайте слова Господнього, царі юдські й уся Юдеї, та всі мешканці Єрусалиму, що входите брамами тими.
21.
Так говорить Господь: Стережіться за душі свої, і не носіть тягару за суботнього дня, і не носіть його брамами Єрусалиму.
22.
І не носіть тягару з домів ваших суботнього дня, і жодної праці робити не будете, і день суботній освятите, як Я вашим батькам наказав був!
23.
Та вони не послухали, й вуха свого не схилили, і вчинили себе тугошиїми, щоб не слухатися та не брати навчання.
24.
І буде, якщо Мене справді ви будете слухатись, каже Господь, щоб тягару не носити в брами міста цього за суботнього дня, і щоб освятити день суботній, і щоб жодної праці в цей день не робити,
25.
то ходитимуть брамами міста цього царі та князі, що будуть сидіти на троні Давидовім, що їздити будуть колесницями й кіньми, вони й їхні правителі, юдеї та мешканці Єрусалиму, і це місто стоятиме вічно!
26.
І будуть приходити з Юдиних міст та з околиць Єрусалиму, і з краю Веніяминового, і з рівнини, і з гір, і з півдня, і цілопалення й жертви приносити будуть, та жертву хлібну, і ладан, і будуть приносити жертву подяки до дому Господнього.
27.
А якщо ви Мене не послухаїтесь, щоб святити день суботній і щоб тягару не носити, і щоб брамами Єрусалиму суботнього дня не ходити, то огонь підпалю в їхніх брамах, і він поїсть їрусалимські палати, і не погасне!