Дорогие друзья! Мы нуждаемся в пожертвованиях на издание нашей книги по Новозаветной Текстологии.
Детали здесь
Детали здесь
Главная » Библия » Библия (перевод Огиенко - украинский язык) » Єремія
| Так говорить Господь: Ось Я бурю збуджу на отой Вавилон та на мешканців серця повстанців на Мене. | |
| І на Вавилон Я пошлю віяча, і розвіють його, і випорожнять його край, бо оточать його у день зла. | |
| Нехай лука свого напинаї стрілець проти того, хто й собі напинаї, проти того, хто своїм панцерем чваниться! І не змилуйтеся над його юнаками, закляттям учиніть усе військо його! | |
| І попадають вбиті в халдейському краї, і попробивані на його вулицях... | |
| Бо Ізраїль та Юда не вдівець він по Бозі своїму, по Господу Саваоту, та наповнився край їхній гріхом проти Святого Ізраїлевого. | |
| Утікайте з-серед Вавилону, і кожен урятовуйте душу свою! За провину його не погиньте, бо це Господеві час помсти, Він дасть відповідну заплату йому! | |
| Вавилон у Господній руці золотая це чаша, що всю землю напоювала: народи впивались вином тим його, тому пошаліли народи! | |
| Несподівано впав Вавилон і зруйнований він! Візьміте бальзаму для болю його, може буде загоїний він! | |
| Вавилон лікували, та він не був вилікуваний, покиньте його, і підемо кожен до краю свого, бо присуд його досягнув до небес, і дійшов аж до хмар!... | |
| Вивів Господь справедливості наші, прийдіть, і розповімо на Сіоні про чин оцей Господа, нашого Бога! | |
| Вигостріть стріли, візьміте щити! Збудив Господь духа мідійських царів, бо на Вавилон Його задум, понищити його, бо це помста Господня, помста за храма Його! | |
| Проти мурів Вавилону підійміте прапора, сторожу зміцніть, сторожів порозставляйте, і чати поставте, бо Господь і задумав, і зробив, що Він говорив був на мешканців Вавилону. | |
| О ти, що живеш над великими водами, що маїш скарбів багатенно, кінець твій прийшов, міра твоїї захланности! | |
| Господь Саваот присягав був душею Своїю: наповню людьми тебе, мов сараною, і на тебе вони крик військовий підіймуть! | |
| Своїю Він силою землю вчинив, Своїю премудрістю міцно поставив вселенну, і небо розтяг Своїм розумом. | |
| Як голос Його забринить, у небесах шумлять води, а коли підіймаї Він хмари із краю землі, коли із дощем чинить блискавки та випроваджуї вітер зо сховищ Своїх, | |
| тоді кожна людина в знанні туманії, усяк золотар посоромлений через боввана, бо відлив його це неправда, і немаї в них духа! | |
| Марнота вони, вони праця на сміх, в час навіщення їх вони згинуть! | |
| Не така, як оці, частка Яковова, бо все це Він створив, і Ізраїль племено спадщини Його, Господь Саваот Йому Ймення! | |
| Ти Мій молот, знаряддя військове, тобою поб'ю Я народи, і тобою Я вигублю царства! | |
| І тобою поб'ю Я коня й верхівця, і тобою поб'ю колесницю й її візника! | |
| І тобою поб'ю чоловіка та жінку, старого та хлопця тобою поб'ю, і тобою поб'ю юнака та дівчину! | |
| І тобою поб'ю пастуха й його стадо, і тобою поб'ю селянина та запряг його, і тобою поб'ю Я намісників та їхніх заступників! | |
| І Я відплачу Вавилонові і всім мешканцям халдеїв усе їхнї зло, що зробили в Сіоні на ваших очах, промовляї Господь! | |
| Оце Я на тебе, о горо ти згубна, говорить Господь, що всю землю ти губиш! І руку Свою простягну над тобою, і зо скель тебе скину, і зроблю горою горючою! | |
| І не братимуть з тебе наріжного каменя, ані каменя на підвалини, бо спустошенням вічним ти станеш, говорить Господь... | |
| Підійміте прапор на землі, засурміть у сурму між народами, приготуйте народи на бій проти нього, покличте на нього царства Арарату, Мінні та Ашкеназу, призначте гетьмана над ними, коней спровадьте, немов ту шорстку сарану! | |
| Приготуйте на бій проти нього народи, царів Мідії, намісників її та всіх її заступників, та ввесь край панування її! | |
| І затряслася земля, і корчитись стала від болю, бо здійснилися задуми Господа на Вавилон, щоб край вавилонський вчинити жахливим спустошенням та без мешканця... | |
| Силачі вавилонські воювати перестали, у твердинях осілись, загинула вся їхня сила, зробились, неначе жінки, оселі його попідпалювані, його засуви зламані... | |
| Бігун бігунові назустріч біжить, а посол назустріч послові, щоб звістити царю вавилонському, що з кінця до кінця взяте місто його, | |
| і броди захоплені, і фортеці огнем попалили, вояки перестрашені... | |
| Бо так промовляї Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Дочка вавилонська мов тік в час топтання його: іще трохи й настане для неї час жнив! | |
| Пожер мене й стер мене Навуходоносор, цар вавилонський, поставив мене, як той посуд порожній, ковтнув він мене, немов змій, моїми розкошами сповнив свого живота, випхнув мене... | |
| Насилля мої й мої тіло на Вавилон, говорить мешканка Сіону, кров же моя на мешканців халдеїв, говорить Єрусалим! | |
| Тому так промовляї Господь: Оце Я змагаюсь за справу твою, і помщу твою помсту, і висушу море його, і джерело його висушу. | |
| І стане руїною цей Вавилон, мешканням шакалів, страхіттям та посміхом, і в ньому мешканця не буде!... | |
| Заревуть вони разом, немов левчуки, загарчать, немов ті левенята... | |
| Як вони порозпалюються, то зроблю їм бенкета та їх упою, щоб раділи й заснули сном вічним, і вже не пробудяться, каже Господь! | |
| Поспускаю Я їх, мов овець до зарізу, немов баранів із козлами. | |
| Як здобутий Шешах, і як схоплена слава всіїї землі! Яким ось зробивсь Вавилон посеред народів! | |
| На Вавилон вийшло море, і вкрився він безліччю хвиль тих його. | |
| Міста його стануть спустошенням, країм пустині та степу, тим країм, що в ньому сидіти не буде ніяка людина, і не буде ходити по ньому син людський! | |
| І Я навіщу Бела в Вавилоні, і витягну з уст його те, що він був ковтнув, і вже народи до нього не будуть плисти, немов ріки, і мур вавилонський впаде! | |
| Мій народе, виходьте із нього й рятуйте від лютости гніву Господнього душу свою! | |
| І щоб серце ваше не слабло, а ви не злякалися вістки, почутої в краї, бо прийде цього року ця звістка, а потім того року та звістка, і буде насилля в краю, і повстане пануючий проти пануючого... | |
| Тому то ось дні настають, і навіщу Я божків Вавилону, і ввесь його край посоромлений буде, і всі його вбиті попадають в ньому! | |
| І над Вавилоном співатимуть небо й земля, і все, що є в них, бо на нього приходять спустошники з півночі, каже Господь. | |
| Вавилон мусить упасти за вбитих Ізраїлевих, як за Вавилон впали вбиті всіїї землі... | |
| Хто втік від меча, ідіть, не ставайте! Пам'ятайте й здалека про Господа, а Єрусалим нехай буде на вашому серці! | |
| Застидалися ми, як почули цю ганьбу, сором покрив нам обличчя, бо чужинці прийшли у святиню Господнього дому... | |
| Тому то ось дні настають, говорить Господь, і бовванів його навіщу, і буде стогнати поранений по всім краї його! | |
| Коли б Вавилон аж до неба піднісся, і коли б уміцнив свою силу він на височині, то все таки прийдуть від Мене до нього спустошники, каже Господь! | |
| Чуїться крик з Вавилону, і велике понищення з краю халдеїв, | |
| бо пустошить Господь Вавилона і галас великий приглушуї в ньому, і шумлять їхні хвилі, як води великі, і розлягаїться гуркіт їхнього голосу... | |
| Бо прийде спустошник на нього, на Вавилон, і схоплене буде лицарство його, їхній лук поламаїться, бож Бог відплати Господь, Він напевно заплатить! | |
| І впою його зверхників та мудреців його, намісників його та заступників його, і його лицарів, і сном вічним заснуть, і не збудяться, каже Цар, Господь Саваот Йому Ймення... | |
| Так говорить Господь Саваот: Товстий мур вавилонський аж до основ буде знищений, і брами високі його огнем будуть спалені, і мучились дармо народи, і для огню мордувались племена!... | |
| Слово, яке пророк Єремія наказав був Сераї, сину Нерійї, сина Махсеїного, коли він ішов з Седекіїю, Юдиним царем, до Вавилону, за четвертого року царювання його. А Серая був головним царським постельником. | |
| І написав Єремія все те лихо, що прийде на Вавилон, до одніїї книги, усі ті слова, що написані на Вавилон. | |
| Я сказав Єремія до Сераї: Як прийдеш ти до Вавилону, то гляди, прочитай усі ці слова. | |
| І скажи: Господи, Ти провіщав на це місце, щоб вигубити його так, що не буде в ньому мешканця від людини й аж до скотини, бо буде воно спустошенням вічним. | |
| І станеться, як ти скінчиш читати цю книгу, прив'яжеш до неї каменя, і кинеш її до середини Ефрату, | |
| та й скажеш: Так потоне Вавилон, і не встане через те лихо, що Я на нього наведу, і вони попомучаться!... Аж досі слова Єреміїні. |