|
Слово, що було до Єремії про ввесь народ Юдин за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного це перший рік Навуходоносора, царя вавилонського, |
|
що його сказав пророк Єремія про ввесь Юдин народ та до всіх мешканців Єрусалиму, говорячи: |
|
Від тринадцятого року Йосії, Амонового сина, царя Юдиного, і аж до цього дня, це вже двадцять і три роки, було слово Господнї до мене. І говорив я до вас, говорячи пильно, та не слухали ви. |
|
І посилав Господь до вас усіх Своїх рабів пророків, рано та пізно, та не слухали ви, і не нахилили свого уха, щоб послухати. |
|
А вони говорили: Верніться кожен зо своїї злої дороги та зо зла ваших учинків, і сидіть на тій землі, яку Господь дав вам та вашим батькам відвіку й аж навіки. |
|
І не ходіть за іншими богами, щоб служити їм та щоб вклонятися їм, і не гнівіть Мене роботою ваших рук, і Я не вчиню вам лихого. |
|
Та ви не прислухалися до Мене, говорить Господь, щоб не гнівити Мене чином рук своїх, на зло собі. |
|
Тому так промовляї Господь Саваот: За те, що ви не слухалися слів Моїх, |
|
ось Я пошлю й позбираю всі північні роди, говорить Господь, пошлю до Навуходоносора, царя вавилонського, Мого раба, і наведу їх на Край цей, і на мешканців його та на всіх цих народів навколо, і вчиню їх закляттям, і оберну їх на страхіття, і на посміховище, і на вічні руїни. |
|
І Я вигублю в них голос радісний та голос веселий, голос молодого та голос молодої, гуркіт жорен та світло світильника... |
|
І стане цей край руїною, спустошенням, а ці народи будуть служити вавилонському цареві сімдесят літ! |
|
І станеться, як сповниться сімдесят літ, покараю Я вавилонського царя та цей люд, говорить Господь, за їхню провину, та халдейський край, й оберну його на вічне спустошення. |
|
І спроваджу на цей край всі Мої слова, що Я говорив був проти нього, усе, що написане в цій книзі, що пророкував Єремія про всі народи. |
|
Бо їх поневолять численні народи та великі царі, і Я надолужу їм за їхнім чином та за ділом їхніх рук. |
|
Бо так промовляї до мене Господь, Бог Ізраїлів: Візьми з Моїї руки келіха вина цього гніву, і напоїш ним усі народи, до яких посилаю тебе. |
|
І будуть вони пити, і будуть хитатися, стратять розум через меча, що Я посилаю між них... |
|
І взяв я келіха з Господньої руки, і напоїв усі народи, до яких Господь висилав мене: |
|
Єрусалим та міста Юди, і царів його та правителів його, щоб віддати їх на руїну, на страхіття, на посміховище та на прокляття, як цього дня, |
|
фараона, царя їгипетського, і рабів його, і правителів його, та ввесь його народ, |
|
і всю мішанину народів Єгипту, і всіх царів краю Уц, і всіх царів филистимського краю, і Ашкелон, і Аззу, і Екрон, і решту Ашдоду, |
|
Едома й Моава та синів Аммона, |
|
і всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і всіх царів островів, що на тому боці моря, |
|
і Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, що волосся довкола стрижуть, |
|
і всіх царів Арабії, і всіх царів мішаних народів, що пробувають у пустині, |
|
і всіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів Мідії, |
|
і всіх царів півночі, близьких та далеких один від одного, і всі царства землі, що на земній поверхні, а цар Шешаху буде пити по них. |
|
І скажеш до них: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Пийте й впивайтеся, і виметуйте, і падайте та не вставайте перед мечем, що Я посилаю між вас. |
|
І буде, коли не захочуть вони взяти келіха з твоїї руки на пиття, то промовиш до них: Так говорить Господь Саваот: Конче будете пити! |
|
Бо ось у місті, що там було кликане Ймення Мої, зачинаю чинити лихе, а чи ви не покарані будете? Покарані будете, бо Я кличу меча на всіх мешканців Краю, говорить Господь Саваот! |
|
А ти пророкувати їм будеш усі ці слова, й до них скажеш: Господь загримить з височини, і з мешкання святого Свого Свій голос подасть! Загримить на оселю Свою, кликне Він, мов чавильники ті винограду, відповість усім мешканцям земним! |
|
Дійде гомін до краю землі, бо в Господа пря із народами, Він буде судити кожне тіло і несправедливих віддасть їхньому мечеві, говорить Господь. |
|
Так говорить Господь Саваот: Ось лихо виходить від люду до люду, і буря велика пробудиться з кінців землі, |
|
і будуть побиті від Господа в день той лежати від краю землі й аж до краю землі: не будуть оплакувані, і не будуть позбирані, і не будуть поховані, гноїм стануть вони на поверхні землі!... |
|
Ридайте, о пастирі, та голосіть, і валяйтесь у попелі, проводирі ви отари, бо виповнились ваші дні для зарізу, і вас розпорошу, і впадете, немов дорога та посудина!... |
|
І не матимуть пастирі захисту, а проводирі череди утікання... |
|
І чути крик пастирів, і лемент тих проводирів череди, бо пустошить Господь їхню череду, |
|
і попустошені мирні пасовиська через палання Господнього гніву... |
|
Він покинув, як лев свою пущу, бо стався страхіттям їхній Край через меча гнобителя, і через запал гніву Його... |