Главная » Библия » Библия (перевод Огиенко - украинский язык) » Від Матвія

Від Матвія: Глава 15

Предыдущая глава Следующая глава Содержание
Глава: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28
1.
Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:
2.
Чого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають.
3.
А Він відповів і промовив до них: А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?
4.
Бо Бог заповів: Шануй батька та матір, та: Хто злорічить на батька чи матір, хай смертю помре.
5.
А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові,
6.
то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.
7.
Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:
8.
Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!
9.
Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей...
10.
І Він покликав народ, і промовив до нього: Послухайте та зрозумійте!
11.
Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить.
12.
Тоді учні Його приступили й сказали Йому: Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?
13.
А Він відповів і сказав: Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.
14.
Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...
15.
А Петро відповів і до Нього сказав: Поясни нам цю притчу.
16.
А Він відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте?
17.
Чи ж ви не розумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?
18.
Що ж виходить із уст, те походить із серця, і воно опоганює людину.
19.
Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.
20.
Оце те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, не опоганює це людини!
21.
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.
22.
І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить!
23.
А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами!
24.
А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого...
25.
А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені!
26.
А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам...
27.
Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів.
28.
Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.
29.
І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галілейського моря, і, зійшовши на гору, сів там.
30.
І приступило до Нього багато народу, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоровлював їх.
31.
А народ не виходив із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стають здорові, криві ходять, і бачать сліпі, і славив він Бога Ізраїлевого!
32.
А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі.
33.
А учні Йому відказали: Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?
34.
А Ісус запитав їх: Скільки маєте хліба? Вони ж відказали: Семеро, та трохи рибок.
35.
І Він ізвелів на землі посідати народові.
36.
І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, а учні народові.
37.
І всі їли й наситилися, а з позосталих кусків назбирали сім кошиків повних...
38.
°дців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.
39.
І, відпустивши народ, усів Він до човна, і прибув до землі Магдалинської.