Від Матвія: Глава 14

Предыдущая глава Следующая глава Содержание
Глава: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28
1.
Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса,
2.
і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним...
3.
Бо Ірод схопив був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа.
4.
Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати!
5.
І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали.
6.
А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила.
7.
Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.
8.
А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!...
9.
І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.
10.
І послав стяти Івана в в'язниці.
11.
І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері...
12.
А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.
13.
Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.
14.
І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.
15.
А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі.
16.
А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви!
17.
Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п'ятеро хліба й дві рибі.
18.
А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди.
19.
І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові.
20.
І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів...
21.
°дців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей.
22.
І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.
23.
Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам.
24.
А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний.
25.
А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю.
26.
Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали...
27.
А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь!
28.
Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.
29.
А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.
30.
Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!...
31.
І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився?
32.
Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула.
33.
А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!
34.
Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську.
35.
А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих.
36.
І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторкавсь, уздоровлений був.