Від Матвія: Глава 12

Предыдущая глава Следующая глава Содержание
Глава: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28
1.
Того часу Ісус переходив ланами в суботу. А учні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.
2.
Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу...
3.
А Він відповів їм: Чи ж ви не читали, що зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?
4.
Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби показні, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?
5.
Або ви не читали в Законі що в суботу священики порушують суботу у храмі, і невинні вони?
6.
А Я вам кажу, що тут Більший, як храм!
7.
Коли б знали ви, що то є: Милости хочу, а не жертви, то ви не судили б невинних...
8.
Бо Син Людський Господь і суботі!
9.
І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.
10.
І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвинити Ісуса, запитали Його: Чи вздоровляти годиться в суботу?
11.
А Він їм сказав: Чи знайдеться між вами людина, яка, одну мавши вівцю, не піде по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?
12.
А скільки ж людина вартніша за тую овечку! Тому можна чинити добро й у суботу!
13.
І каже тоді чоловікові: Простягни свою руку! Той простяг, і стала здорова вона, як і друга...
14.
Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, як би Його погубити?...
15.
А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти. І багато пішло вслід за Ним, і Він їх уздоровив усіх.
16.
А Він наказав їм суворо Його не виявляти,
17.
щоб справдилось те, що сказав був Ісая пророк, промовляючи:
18.
Ото Мій Отрок, що Я вибрав Його, Мій Улюблений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу Свого Духа в Нього, і Він суд проголосить поганам.
19.
Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.
20.
Він очеретини надломленої не доломить, і ?нота догасаючого не погасить, поки не допровадить присуду до перемоги...
21.
І погани надіятись будуть на Ймення Його!
22.
Тоді привели до Нього німого сліпця, що був біснуватий, і Він уздоровив його, так що німий став говорити та бачити.
23.
І дивувались усі люди й казали: Чи ж не Син це Давидів?
24.
Фарисеї ж, почувши, сказали: Він демонів не виганяє інакше, тільки як Вельзевулом, князем демонів.
25.
А Він знав думки їхні, і промовив до них: Кожне царство, поділене супроти себе, запустіє. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втримаються.
26.
І коли сатана сатану виганяє, то ділиться супроти себе; як же втримається царство його?
27.
І коли Вельзевулом виганяю Я демонів, то ким виганяють сини ваші? Тому вони стануть вам суддями.
28.
А коли ж Духом Божим вигоню Я демонів, то настало для вас Царство Боже.
29.
Або як то хто може вдертися в дім дужого, та пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він господу його пограбує.
30.
Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає.
31.
Тому то кажу вам: усякий гріх, навіть богозневага, проститься людям, але богозневага на Духа не проститься!
32.
І як скаже хто слово на Людського Сина, то йому проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутнім!
33.
Або виростіть дерево добре, то й плід його добрий, або виростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з плоду!
34.
Роде зміїний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце наповнене, те говорять уста.
35.
Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе.
36.
Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!
37.
Бо зо слів своїх будеш виправданий, і зо слів своїх будеш засуджений.
38.
Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: Учителю, хочемо побачити ознаку від Тебе.
39.
А Ісус відповів їм: Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони.
40.
Як Йона перебув у середині китовій три дні і три ночі, так перебуде три дні та три ночі й Син Людський у серці землі.
41.
Ніневітяни стануть на суд із цим родом, і осудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йона!
42.
Цариця з півдня на суд стане з родом оцим, і засудить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ото Більший, аніж Соломон!
43.
А коли дух нечистий виходить із людини, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знаходить.
44.
Тоді він говорить: Вернуся до дому свого, звідки вийшов. А як вернеться він, то хату знаходить порожню, заметену й прибрану.
45.
Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, і входять вони та й живуть тут. І буде останнє людині тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому!
46.
Коли Він іще промовляв до народу, аж ось мати й брати Його осторонь стали, бажаючи з Ним говорити.
47.
І сказав хтось Йому: Ото мати Твоя й Твої браття стоять онде осторонь, і говорити з Тобою бажають.
48.
А Він відповів тому, хто Йому говорив, і сказав: Хто мати Моя? І хто браття Мої?
49.
І, показавши рукою Своєю на учнів Своїх, Він промовив: Ото Моя мати та браття Мої!
50.
Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати!