Дорогие друзья! Наша книга по новозаветной текстологии уже вышла, и ее можно приобрести. Детали здесь
Главная » Библия » Библия (перевод Огиенко - украинский язык) » Пісня над піснями
| Прийшов я до саду свого, о сестро моя, наречена! Збираю я мирру свою із бальзамом своїм, споживаю свого стільника разом із медом своїм, п'ю вино я своє зо своїм молоком!... Споживайте, співдрузі, пийте до схочу, кохані! | |
| Я сплю, моє ж серце чуває... Ось голос мого коханого!... Стукає... Відчини мені, сестро моя, о моя ти подруженько, голубко моя, моя чиста, бо росою покрилася вся моя голова, мої кучері краплями ночі!... | |
| Зняла я одежу свою, як знову її надягну? Помила я ніжки свої, як же їх занечищу?... | |
| Мій коханий простяг свою руку крізь отвір, і нутро моє схвилювалось від нього!... | |
| Встала я відчинити своєму коханому, а з рук моїх капала мирра, і мирра текла на засувки замка з моїх пальців... | |
| Відчинила своєму коханому, а коханий мій зник, відійшов!... Душі не ставало в мені, як він говорив... Я шукала його, та його не знайшла... Я гукала його, та він не відізвався до мене... | |
| Стріли мене сторожі, що ходять по місті, набили мене, завдали мені рани... Здерли з мене моє покривало, сторожі міських мурів! | |
| Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, як мого коханого стрінете ви, що йому повісте? Що я хвора з кохання! | |
| Чим коханий твій кращий від інших коханих, вродливіша з жінок? Чим коханий твій кращий від інших коханих, що так заклинаєш ти нас? | |
| Коханий мій білий й рум'яний, визначніший він від десяти тисяч інших... | |
| Голова його щиреє золото, його кучері пальмове віття, чорні, як ворон... | |
| Його очі немов голубки над джерелами водними, у молоці повимивані, що над повним струмком посідали! | |
| Його личка як грядка бальзаму, немов квітники запашні! Його губи лілеї, з яких капає мирра текуча! | |
| Його руки стовпці золоті, повисаджувані хризолітом, а лоно його твір мистецький з слонової кости, покритий сапфірами! | |
| Його стегна стовпи мармурові, поставлені на золотії підстави! Його вигляд немов той Ливан, він юнак як ті кедри! | |
| Уста його солодощі, і він увесь пожадання... Оце мій коханий, й оце мій дружок, дочки єрусалимські! |