Главная » Библия » Библия (перевод Огиенко - украинский язык) » До Євреїв

До Євреїв: Глава 10

Предыдущая глава Следующая глава Содержание
Глава: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
1.
Бо Закон, мавши тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей, тими самими жертвами, що завжди щороку приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, хто приступає.
2.
Інакше вони перестали б приноситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жадної свідомости гріхів.
3.
Але в них спомин про гріхи буває щороку,
4.
бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!
5.
Тому то, входячи в світ, Він говорить: Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував.
6.
Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.
7.
Тоді Я сказав: Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже!
8.
Він вище сказав, що жертви й приносу, та цілопалення й жертви покутної, які за Законом приносяться, Ти не жадав і Собі не вподобав.
9.
Потому сказав: Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.
10.
У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз.
11.
І кожен священик щоденно стоїть, служачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніколи не можуть зняти гріхів.
12.
А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів,
13.
далі чекаючи, аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг.
14.
Бо жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується.
15.
Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить:
16.
Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, Закони вої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх.
17.
А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю!
18.
А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи.
19.
Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров'ю Ісусовою,
20.
новою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє,
21.
маємо й Великого Священика над домом Божим,
22.
то приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою!
23.
Тримаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.
24.
І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків.
25.
Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.
26.
Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви,
27.
а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників.
28.
Хто відкидає Закона Мойсея, такий немилосердно вмирає при двох чи трьох свідках,
29.
скільки ж більшої муки, додумуєтеся? заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!
30.
Бо знаємо Того, Хто сказав: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. І ще: Господь буде судити народа Свого!
31.
Страшна річ упасти в руки Бога Живого!
32.
Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу страждань.
33.
Ви були то видовищем зневаги й знущання, то були учасниками тих, що жили так.
34.
Ви бо страждали й з ув'язненими, і грабунок свого майна прийняли з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно неминуще та краще.
35.
Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду вона.
36.
Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.
37.
Бо ще мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, прийде й баритись не буде!
38.
А праведний житиме вірою. І: Коли захитається він, то душа Моя його не вподобає.
39.
Ми ж не з тих, хто хитається на загибіль, але віруємо на спасіння душі.