Дорогие друзья! Наша книга по новозаветной текстологии уже вышла, и ее можно приобрести. Детали здесь
Главная » Библия » Библия (перевод Огиенко - украинский язык) » Екклезіяст
| Книга Проповідника, сина Давидового, царя в Єрусалимі. | |
| Наймарніша марнота, сказав Проповідник, наймарніша марнота, марнота усе! | |
| Яка користь людині в усім її труді, який вона робить під сонцем? | |
| Покоління відходить, й покоління приходить, а земля віковічно стоїть! | |
| І сонечко сходить, і сонце заходить, і поспішає до місця свого, де сходить воно. | |
| Віє вітер на південь, і на північ вертається, крутиться, крутиться він та й іде, і на круг свій вертається вітер... | |
| Всі потоки до моря пливуть, але море воно не наповнюється: до місця, ізвідки пливуть, ті потоки вони повертаються, щоб знову плисти! | |
| Повні труду всі речі, людина сказати всього не потрапить! Не насититься баченням око, і не наповниться слуханням ухо... | |
| Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, і немає нічого нового під сонцем!... | |
| Буває таке, що про нього говорять: Дивись, це нове! Та воно вже було від віків, що були перед нами! | |
| Нема згадки про перше, а також про наступне, що буде, про них згадки не буде між тими, що будуть потому... | |
| Я, Проповідник, був царем над Ізраїлем в Єрусалимі. | |
| І поклав я на серце своє, щоб шукати й досліджувати мудрістю все, що робилось під небом. Це праця тяжка, яку дав Бог для людських синів, щоб мозолитись нею. | |
| Я бачив усі справи, що чинились під сонцем: й ось усе це марнота та ловлення вітру!... | |
| Покривленого не направиш, а неіснуючого не полічиш! | |
| Говорив я був з серцем своїм та казав: Ось я велику премудрість набув, Найбільшу за всіх, що до мене над Єрусалимом були. І бачило серце моє всяку мудрість і знання. | |
| І поклав я на серце своє, щоб пізнати премудрість, і пізнати безумство й глупоту, і збагнув я, що й це все то ловлення вітру!... | |
| Бо при многості мудрости множиться й клопіт, хто ж пізнання побільшує, той побільшує й біль!... |