Дорогие друзья! Наша книга по новозаветной текстологии уже вышла, и ее можно приобрести. Детали здесь
Главная » Библия » Библия (перевод Огиенко - украинский язык) » Дії Апостолів
| А в Антіохії, у тамошній Церкві були ці пророки та вчителі: Варнава й Семен, званий Ні?ер, і кірінеянин Луцій, і Манаїл, що був вигодуваний із тетрархом Іродом, та ще Савл. | |
| Як служили ж вони Господеві та постили, прорік Святий Дух: Відділіть Варнаву та Савла для Мене на справу, до якої покликав Я їх! | |
| Тоді, попостивши та помолившись, вони руки поклали на них, і відпустили. | |
| Вони ж, послані бувши від Духа Святого, прийшли в Селевкію, а звідти до Кіпру відплинули. | |
| Як були ж в Саламіні, то звіщали вони Слово Боже по синагогах юдейських; до послуг же мали й Івана. | |
| А коли перейшли аж до Пафи ввесь острів, то знайшли ворожбита одного, лжепророка юдеянина, йому на ім'я Варісус. | |
| Він був при проконсулі Сергії Павлі, чоловіку розумнім. Той закликав Варнаву та Савла, і прагнув послухати Божого Слова. | |
| Але їм опирався Еліма ворожбит той, бо ім'я його перекладається так, і намагавсь відвернути від віри проконсула. | |
| Але Савл, що й Павло він, переповнився Духом Святим і на нього споглянув, | |
| і промовив: О сину дияволів, повний всякого підступу та всілякої злости, ти ворогу всякої правди! Чи не перестанеш ти плутати простих Господніх доріг? | |
| І тепер ось на тебе Господня рука, ти станеш сліпий, і сонця бачити не будеш до часу! І миттю обняв того морок та темрява, і став він ходити навпомацки та шукати поводатора... | |
| Тоді той проконсул, як побачив, що сталося, увірував, і дивувався науці Господній! | |
| І, як від Пафа Павло й ті, хто з ним був, відпливли, то вони прибули в Памфілійську Пергію. А Іван, відлучившись від них, повернувся до Єрусалиму. | |
| А вони, пішовши з Пергії, прийшли до Пісідійської Антіохії, і дня суботнього до синагоги ввійшли й посідали. | |
| А по відчитанні Закону й Пророків, старші синагоги послали до них, переказуючи: Мужі-браття, якщо маєте слово потіхи для люду, промовте! | |
| Тоді Павло встав, і давши знака рукою, промовив: Послухайте, мужі ізраїльтяни, та ви, богобійні! | |
| Бог цих Ізраїлевих людей вибрав Собі отців наших, і підвищив народ, як він перебував у єгипетськім краї, і рукою потужною вивів їх із нього, | |
| і літ із сорок Він їх годував у пустині, | |
| а вигубивши сім народів в землі ханаанській, поділив жеребком їхню землю між ними, | |
| майже що по чотириста й п'ятидесяти роках. Після того аж до Самуїла пророка Він їм суддів давав. | |
| А потім забажали царя, і Бог дав їм Саула, сина Кісового, мужа з Веніяминового племени, на чотири десятки років. | |
| А його віддаливши, поставив царем їм Давида, про якого й сказав, засвідчуючи: Знайшов Я Давида, сина Єссеєвого, чоловіка за серцем Своїм, що всю волю Мою він виконувати буде. | |
| За обітницею, із його насіння підняв Бог Ісуса, як спасіння Ізраїлеві, | |
| як Іван перед самим приходом Його усьому народові Ізраїлевому проповідував хрищення на покаяння. | |
| А коли свою путь Іван виконав, то він промовляв: Я не Той, за Кого ви мене вважаєте, але йде он за мною, що Йому розв'язати ремінця від узуття Його я недостойний. | |
| Мужі-браття, сини роду Авраамового, та хто богобоязний із вас! Для вас було послане слово спасіння цього. | |
| Бо мешканці Єрусалиму та їхня старшина Його не пізнали, а пророчі слова які щосуботи читаються вони сповнили присудом, | |
| і хоч жадної провини смертельної в Ісусі вони не знайшли, все ж просили Пилата вбити Його. | |
| Коли ж усе виповнилось, що про Нього написане, то зняли Його з дерева, та й до гробу поклали. | |
| Але Бог воскресив Його з мертвих! | |
| Він з'являвся багато днів тим, що були поприходили з Ним із Галілеї до Єрусалиму, і що тепер вони свідки Його перед людьми. | |
| І ми благовістимо вам ту обітницю, що дана була нашим отцям, | |
| що її нам, їхнім дітям, Бог виконав, воскресивши Ісуса, як написано в другім псалмі: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив! | |
| А що Він воскресив Його з мертвих, щоб більш не вернувся в зотління, те так заповів: Я дам вам ті милості, що обіцяні вірно Давиду були! | |
| Тому то й деінде говорить: Не даси Ти Своєму Святому побачити тління! | |
| Бо Давид, що часу свого послужив волі Божій, спочив, і злучився з отцями своїми, і тління побачив. | |
| Але Той, що Бог воскресив Його з мертвих, тління не побачив. | |
| Отже, мужі-браття, хай відомо вам буде, що прощення гріхів через Нього звіщається вам. | |
| І в усім, у чому ви не могли виправдатись Законом Мойсеєвим, через Нього виправдується кожен віруючий. | |
| Отож, стережіться, щоб на вас не прийшло, що в Пророків провіщене: | |
| Дивіться, погордющі, і дивуйтеся та пощезайте, бо Я діло роблю за днів ваших, те діло, що йому не повірите ви, якби хто розповів вам! | |
| А як стали виходити вони, то їх прошено, щоб на другу суботу до них говорили ті самі слова. | |
| А коли розійшлась синагога, то багато з юдеїв та й із нововірців побожних пішли за Павлом та Варнавою, а вони промовляли до них і намовляли їх перебувати в благодаті Божій. | |
| А в наступну суботу зібралося майже все місто послухати Божого Слова. | |
| Як юдеї ж побачили натовп, то наповнились заздрощів, і стали перечити мові Павла та богозневажати. | |
| Тоді Павло та Варнава мужньо промовили: До вас перших потрібно було говорить Слово Боже; та коли ви його відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми звертаємось. | |
| Бо так заповів нам Господь: Я світлом поставив Тебе для поган, щоб спасінням Ти був аж до краю землі! | |
| А погани, почувши таке, раділи та Слово Господнє хвалили. І всі ті, хто призначений був в життя вічне, увірували. | |
| І ширилось Слово Господнє по цілій країні. | |
| Юдеї ж підбили побожних впливових жінок та значніших у місті, і зняли переслідування на Павла та Варнаву, та й вигнали їх із своєї землі. | |
| Вони ж, обтрусивши із ніг своїх порох на них, подалися в Іконію. | |
| А учні сповнялися радощів і Духа Святого. |