|
Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі. |
|
І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. |
|
І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. |
|
Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав. |
|
Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом. |
|
А коли оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!... |
|
Усі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять? |
|
Як же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились? |
|
Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії, |
|
і Фрі?ії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни, |
|
юдеї й нововірці, крітяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими! |
|
І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: Що ж то статися має? |
|
А інші казали глузуючи: Вони повпивались вином молодим! |
|
Ставши ж Петро із Одинадцятьма, свій голос підніс та й промовив до них: Мужі юдейські та мешканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відоме, і послухайте слів моїх! |
|
Бо не п'яні вони, як ви думаєте, бо третя година дня, |
|
а це те, що пророк Йоіл передрік: |
|
І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися. |
|
І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, і пророкувати вони будуть! |
|
І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знамена: кров, і огонь, і куряву диму. |
|
Переміниться сонце на темряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний! |
|
І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я, той спасеться. |
|
Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назарянина, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте, |
|
Того, що був виданий певною волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли та забили. |
|
Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла. |
|
Бо каже про Нього Давид: Мав я Господа завсіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався. |
|
Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочине в надії. |
|
Бо не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління! |
|
Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене переповниш утіхою перед обличчям Своїм! |
|
Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знаходиться гріб його в нас аж до цього дня. |
|
А бувши ж пророком, та відаючи, що Бог клятвою клявся йому посадити на престолі його від плоду його стегон, |
|
у передбаченні він говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в аду, ані тіло Його не зазнає зотління. |
|
Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми! |
|
А отож, як правицею Божою був Він вознесений, і обітницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте. |
|
Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, |
|
доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм! |
|
Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли ви! |
|
Як почули ж оце, вони серцем розжалобились, та й сказали Петрові та іншим апостолам: Що ж ми маємо робити, мужі-браття? |
|
А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете! |
|
Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш. |
|
І іншими багатьома словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: Рятуйтесь від цього лукавого роду! |
|
Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три! |
|
І вони перебували в науці апостольській, та в спільноті братерській, і в ламанні хліба, та в молитвах. |
|
І був острах у кожній душі, бо багато чинили апостоли чуд та знамен. |
|
А всі віруючі були вкупі, і мали все спільним. |
|
І вони продавали маєтки та добра, і всім їх ділили, як кому чого треба було. |
|
І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті, |
|
вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Господь додавав тих, що спасалися. |