|
А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: Якщо ви не обріжетеся за звичаєм Мойсеєвим, то спастися не можете. |
|
Коли ж суперечка повстала й чимале змагання в Павла та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апостолів й старших у Єрусалим. |
|
Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікію та Самарію, розповідуючи про поганське навернення, і радість велику чинили всім браттям. |
|
Коли ж в Єрусалим прибули вони, були прийняті Церквою, та апостолами, та старшими, і вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними. |
|
Але дехто, що ввірували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрізувати й наказати, щоб Закона Мойсеєвого берегли. |
|
І зібрались апостоли й старші, щоб розглянути справу оцю. |
|
Як велике ж змагання повстало, Петро встав і промовив до них: Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене, щоб погани почули слово Євангелії через уста мої, та й увірували. |
|
І засвідчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам, |
|
і між нами та ними різниці Він жадної не вчинив, очистивши вірою їхні серця. |
|
Отож, чого Бога тепер спокушуєте, щоб учням на шию покласти ярмо, якого ані наші отці, ані ми не здолали понести? |
|
Та ми віруємо, що спасемося благодаттю Господа Ісуса так само, як і вони. |
|
І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знамена та чуда вчинив через них Бог між поганами! |
|
Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: Мужі-браття, послухайте також мене. |
|
Симон ось розповів, як зглянувся Бог від початку, щоб вибрати люд із поганів для Ймення Свого. |
|
І пророчі слова з цим погоджуються, як написано: |
|
Потому вернуся, і відбудую Давидову скинію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її, |
|
щоб шукали Господа люди зосталі та всі народи, над якими Ім'я Моє кликано, говорить Господь, що чинить це все! |
|
Господеві відвіку відомі всі вчинки Його. |
|
Тому думаю я, щоб не турбувати поган, що до Бога навертаються, |
|
але написати до них, щоб стримувались від занечищення ідольського, та від блуду, і задушенини, і від крови. |
|
Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавендавна, і щосуботи читають його в синагогах. |
|
Тоді постановили апостоли й старші з цілою Церквою вибрати мужів із них, і послати до Антіохії з Павлом та Варнавою Юду, що зветься Варсавва, і Силу, мужів проводирів між братами, |
|
написавши своїми руками оце: Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохії, і Сирії, і Кілікії: Вітаємо вас! |
|
Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не доручували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі, |
|
то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб обраних мужів послати до вас із коханими нашими Варнавою та Павлом, |
|
людьми тими, що душі свої віддали за Ім'я Господа нашого Ісуса Христа. |
|
Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме. |
|
Бо зволилось Духові Святому і нам, тягару вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного: |
|
стримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!... |
|
Посланці ж прийшли в Антіохію, і,зібравши народ, доручили листа. |
|
А перечитавши, раділи з потішення того. |
|
А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьорували та зміцняли братів. |
|
А як перебули вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав. |
|
Але Сила схотів лишитися там, а Юда вернувся до Єрусалиму. |
|
А Павло з Варнавою в Антіохії жили, навчаючи та благовістячи разом із іншими багатьома Слово Господнє. |
|
А по декількох днях промовив Павло до Варнави: Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, як вони пробувають. |
|
А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що званий був Марком. |
|
Та Павло вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов. |
|
І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Марка, і поплинув до Кіпру. |
|
А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благодаті братами доручений. |
|
І проходив він Сирію та Кілікію, Церкви зміцнюючи. |