| І промовив Давид до Господа слова оцієї пісні того дня, як Господь урятував був його з руки всіх його ворогів та з долоні Саулової, | |
| та й сказав: Господь моя скеля й твердиня моя, і для мене Спаситель Він мій! | |
| Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг, Він спасіння мого, Він башта моя та моє пристановище! Спасителю мій, Ти врятуєш мене від насилля! | |
| Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів! | |
| Бо хвилі смертельні мене оточили, потоки велійяала лякають мене. | |
| Тенета шеолу мене оточили, а пастки смертельні мене попередили! | |
| В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я волаю, І Він почує мій голос із храму Свого, і в ушах Його зойк мій. | |
| Захиталась земля й затремтіла, затряслися й хитались небесні підвалини, бо Він запалився від гніву! | |
| з ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, запаливсь жар від Нього! | |
| Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його. | |
| Усівся Він на херувима й летів, і явився на вітряних крилах. | |
| А навколо Себе поклав темряву, мов куріні, збір води, густі хмари високі. | |
| Від блиску, що був перед Ним, запалилось вугілля горюче. | |
| Господь загримів у небесах, і Свій голос Всевишній подав. | |
| Він послав Свої стріли та їх розпорошив, послав блискавку й їх побентежив. | |
| І показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від свару Твойого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Його. | |
| Він послав із високости, узяв Він мене, витяг мене з вод великих. | |
| Він мене врятував від мойого потужного ворога, від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони. | |
| Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям. | |
| І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене! | |
| Нехай Господь зробить мені по моїй справедливості, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх! | |
| Бо беріг я дороги Господні, і від Бога свойого я не відступив, | |
| бо всі Його присуди передо мною, постанови ж Його, не вступлюся від них! | |
| І був я Йому непорочним, і стерігся своєї провини. | |
| Господь заплатив був мені по моїй справедливості, за чистотою моєю перед очима Його. | |
| З справедливим Ти справедливо поводишся, із чесним по-чесному, | |
| із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його! | |
| І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої на зухвалих, яких Ти принижуєш. | |
| Бо світильник Ти, Господи, мій, і освітить Господь мою темряву! | |
| Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, із Богом своїм проберусь через мур! | |
| Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього! | |
| Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога? | |
| Бог сильне моє пристановище, і дорогу мою Непорочний вивідував. | |
| Він чинить ноги мої, як оленячі, і ставить мене на висотах моїх, | |
| Мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає. | |
| І дав Ти мені щит спасіння Свого, і чинить великим мене Твоя поміч! | |
| Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться. | |
| Жену я своїх ворогів, і повигублюю їх, і не вернуся, аж поки не винищу їх! | |
| Я їх повигублюю й їх потрощу, і не встануть вони, і повпадають під ноги мої. | |
| Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників. | |
| Повернув Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненависників, й я їх понищу! | |
| Озирались вони та немає спасителя, кликали до Господа і не відповів їм! | |
| І я їх зітру, як той порох землі, як болото на вулицях їх розітру й розтопчу їх! | |
| Ти ж від бунту народу мойого мене бережеш, на голову люду мене стережеш, мені будуть служити народи, яких я й не знав! | |
| Передо мною чужинці підлещуються, на вістку про мене слухняні мені. | |
| В'януть чужинці, і тремтять у твердинях своїх. | |
| Живий Господь, і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесеться Бог скелі спасіння мого! | |
| Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене познижував, | |
| що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника! | |
| Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, Іменню Твоєму співаю! | |
| Ти башта спасіння Свойого царя, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві, Давиду й насінню його аж навіки! |