Дорогие друзья! Наша книга по новозаветной текстологии уже вышла, и ее можно приобрести. Детали здесь
Главная » Библия » Библия (перевод Огиенко - украинский язык) » Книга Суддів
| І співала Девора й Барак, син Авіноамів, того дня, говорячи: | |
| Що в Ізраїлі закнязювали князі, що народ себе жертвувати став, поблагословіте ви Господа! | |
| Почуйте, царі, уші наставте, князі: я Господеві я буду співати, виспівувати буду Господа, Бога Ізраїля! | |
| Господи, як Ти йшов із Сеїру, як виходив із поля едомського, то тремтіла земля, також капало небо, і хмари дощили водою. | |
| Перед Господнім лицем розпливалися гори, цей Сінай перед Господом, Богом Ізраїля. | |
| За днів Шамґара, сина Анатового, спорожніли дороги, подорожні ж ходили крутими дорогами. | |
| Не стало селянства в Ізраїлі, не стало, аж поки я не повстала, Девора, аж поки я не повстала, мати в Ізраїлі. | |
| Коли вибрав нових він богів, тоді в брамах війна зачалась. Поправді кажу вам, небачений щит був і спис в сорок тисяч Ізраїля! | |
| Серце моє до Ізраїлевих тих начальників, що жертвуються для народу, поблагословіте ви Господа! | |
| Ті, хто їздить на білих ослицях, хто сидить на килимах та дорогою ходить, оповідайте! | |
| Через крик при ділінні здобичі між місцями, де воду беруть, там виспівують правди Господні, правди селянства Його у Ізраїлі. Тоді то зійшов був до брам Господній народ. | |
| Збудися, збудися, Деворо! Збудися, збудися, і пісню співай! Устань, Бараку, і візьми до неволі своїх полонених, сину Авіноамів! | |
| Тоді позосталий зійшов до потужних народу, проти хоробрих Господь був до мене зійшов. | |
| Від Єфрема прийшли були ті, що в Амалику їх корень; Веніямин за тобою, серед народів твоїх; від Махіра зійшли були провідники; а від Завулона оті, хто веде пером писаря. | |
| І князі Іссахарові разом з Деворою, і Іссахар, як Барак, був відпущений пішки в долину. Великі вивідування у Рувимових відділах! | |
| Чого ти усівсь між кошарами, щоб слухати мекання стад? Великі вивідування у Рувимових відділах! | |
| Пробуває Ґілеад на тім боці Йордану, а Дан чому на кораблях буде мешкати він? На березі моря осівся Асир, і при потоках своїх пробуває. | |
| Завулон це народ, що прирік свою душу на смерть, а Нефталим на польових висотах. | |
| Царі прибули, воювали, тоді воювали царі ханаанські в Таанах при воді Меґідда, та здобичі срібла не взяли. | |
| Із неба войовано, зорі з доріг своїх битих воювали з Сісерою. | |
| Кішонський потік позмітав їх, потік стародавній, Кішонський потік. З силою будеш ступати, о душе моя! | |
| Тоді стукотіли копита коня від бігу швидкого, від бігу його скакунів! | |
| Прокляніте Мероза, каже Ангол Господній, проклясти прокляніть його мешканців, бо вони не прийшли Господеві на поміч, Господеві на поміч з хоробрими! | |
| Нехай буде благословенна між жінками Яїл, жінка кенанеянина Хевера, нехай буде благословенна вона між жінками в наметі. | |
| Води він просив подала молока, у царській чаші принесла п'янке молоко. | |
| Ліву руку свою до кілка простягає, а правицю свою до молотка робітничого. І вгатила Сісеру, і розбила вона йому голову, і скроню розбила й пробила йому.. | |
| Між ноги її він схилився, упав і лежав, між ноги її він схилився, упав, де схиливсь, там забитий упав. | |
| Через вікно виглядала та голосила Сісерина мати крізь ґрати: Чому колесниця його припізнилась вернутись? Чому припізнились колеса запряжок його? | |
| Мудрі княгині її дають відповідь їй, та й вона сама відповідає собі: | |
| Ось здобич знаходять та ділять вони, бранка, дві бранці на кожного мужа! А здобич із шат кольорових Сісері, здобич із шат кольорових, різнобарвна тканина, на два боки гаптована, жінці на шию. | |
| Нехай отак згинуть усі вороги Твої, Господи! А хто любить Його, той як сонце, що сходить у силі своїй! І Край мав мир сорок літ. |