| І настав був голод у Краю, окрім голоду першого, що був за днів Авраамових. І пішов Ісак до Авімелеха, царя филистимського, до ?ерару. | |
| І явився йому Господь і сказав: Не ходи до Єгипту, оселися в землі, про яку Я скажу тобі. | |
| Оселися хвилево в землі тій, і Я буду з тобою, і тебе поблагословлю, бо тобі та нащадкам твоїм дам усі оці землі. І Я виконаю присягу, що нею поклявся був Авраамові, батьку твоєму. | |
| І розмножу нащадків твоїх, немов зорі на небі, і потомству твоєму Я дам усі оці землі. І поблагословляться в потомстві твоїм усі народи землі, | |
| через те, що Авраам послухав Мого голосу, і виконував те, що виконувати Я звелів: заповіді Мої, постанови й закони Мої. | |
| І осів Ісак у ?ерарі. | |
| І питалися люди тієї місцевости про жінку його. А він відказав: Вона сестра моя, бо боявся сказати: Вона жінка моя, щоб не вбили мене люди тієї місцевости через Ревеку, бо вродлива з обличчя вона. | |
| І сталося, коли він там довго жив, і дивився Авімелех, цар филистимський, через вікно, та й побачив, ось Ісак забавляється з Ревекою, жінкою своєю. | |
| І покликав Авімелех Ісака та й сказав: Тож оце вона жінка твоя! А як ти сказав був: Вона сестра моя? Ісак же йому відповів: Бо сказав, щоб не вмерти мені через неї! | |
| І сказав Авімелех: Що ж то нам учинив ти? Один із народу був мало не ліг із твоєю жінкою, і ти гріх би спровадив на нас! | |
| І наказав Авімелех усьому народові, говорячи: Хто доторкнеться цього чоловіка та жінки його, той певно буде забитий. | |
| І посіяв Ісак у землі тій, і зібрав того року стокротно, і Господь поблагословив був його. | |
| І забагатів оцей чоловік, і багатів усе більше, аж поки не став сильно багатий. | |
| І була в нього отара овець та кіз, і череда товару, і багато рабів. І заздрили йому филистимляни. | |
| І всі криниці, що їх повикопували раби батька його, за днів батька його Авраама, филистимляни позатикали, і понаповнювали їх землею. | |
| І сказав Авімелех Ісакові: Іди ти від нас, бо зробився ти значно сильніший за нас! | |
| І пішов Ісак звідти, і в долині ?ерару розтаборився, та й осів там. | |
| І знову Ісак повикопував криниці на воду, що їх повикопували були за днів батька його Авраама, а позатикали були їх филистимляни по Авраамовій смерті. І він назвав їм імення, як імення, що батько його був їм назвав. | |
| І копали Ісакові раби в долині, і знайшли там криницю живої води. | |
| І сварилися пастухи ?ерарські з пастухами Ісаковими, кажучи: Це наша вода! І він назвав ім'я для тієї криниці: Есек, бо сварилися з ним. | |
| І викопали вони іншу криницю, і сварилися також за неї. І він назвав для неї ім'я: Ситна. | |
| І він пересунувся звідти, і викопав іншу криницю, і не сварились за неї. І він назвав для неї ім'я: Реховот, і сказав: Тепер нам поширив Господь, і в Краю ми розмножимось. | |
| А звідти піднявся він до Беер-Шеви. | |
| І явився йому Господь тієї ночі й сказав: Я Бог Авраама, батька твого; не бійся, бо Я з тобою! І поблагословлю Я тебе, і розмножу нащадків твоїх ради Авраама, Мойого раба. | |
| І він збудував там жертівника, і покликав Господнє Ймення. І поставив він там намета свого, а раби Ісакові криницю там викопали. | |
| І прийшов до нього з ?ерару Авімелех, і Ахуззат, товариш його, і Піхол, головний начальник війська його. | |
| І сказав їм Ісак: Чого ви до мене прийшли? Ви ж зненавиділи мене, і вислали мене від себе. | |
| А ті відказали: Ми бачимо справді, що з тобою Господь. І ми сказали: Нехай буде клятва поміж нами, поміж нами й поміж тобою, і складімо умову з тобою, | |
| що не вчиниш нам злого, як і ми не торкнулись до тебе, і як ми робили з тобою тільки добро, і тебе відіслали з миром. Ти тепер благословенний від Господа! | |
| І він учинив для них гостину, і вони їли й пили. | |
| А рано вони повставали, і присягли один одному. І відіслав їх Ісак, і вони пішли від нього з миром. | |
| І сталося того дня, і прийшли Ісакові раби, і розказали йому про криницю, яку вони викопали. І сказали йому: Ми воду знайшли! | |
| І він назвав її: Шів'а, чому ймення міста того Беер-Шева аж до сьогоднішнього дня. | |
| І був Ісав віку сорока літ, і взяв жінку Єгудиту, дочку хіттеянина Беері, і Босмату, дочку хіттеянина Елона. | |
| І вони стали гіркотою духа для Ісака й Ревеки. |